Четвер, 22 квітня 2021 00:57

Заграниця нам поможе? Рекомендовані

Автор
Оцініть матеріал!
(3 голосів)

Криза, що останніми днями настала у московсько-Українській війні, дійсно  схожа з нападом гітлерівського рейху на Польщу у 1939 році. Однак незчисленні коментатори, які невтомно це підкреслюють, не розуміють, що саме між ними схожого. Зовсім не казус беллі (привід до війни) у вигляді провокації в Гляйвіці. Так, путлер не гірш від гітлера радий вбити «своїх» щоб звинуватити жертву. Хоча за нинішніх обставин він може й не трудитися – його репутації вже нічого не загрожує. Нема її, від слова «зовсім». Можна дертись через кордон, не заморочуючись формальним  приводом. У Криму ж обійшлись якось…

Схожість насправді в іншому. Польща програла війну не тому, що гітлер на неї напав. А тому, що сталін допоміг – вдарив у спину. Гітлер знав, що вдарить. Бо зарані домовився. Був певен. І не тому, що молотов з ріббентропом папірця підписали. Гітлер ними підтирався не гірш від путіна. Просто він знав, що сталін не підведе, бо йому це ВИГІДНО. Сталін хотів ВСЮ Україну і не приховував цього. Так, ДВІ СВІТОВІ ВІЙНИ розпочались за контроль над Україною. Третя, схоже, теж. Гітлер не мав достатньо ресурсів щоб здолати мілітаризовану націоналістичну авторитарну державу, якою тоді була Польща. Він і не нападав би, якби не був певен, що сталін не підведе. Дійшло? Ні? Добре вам. А я мучаюсь думкою: ХТО Ж ПРОДАВ НАС?! Бо у путіна так само нема сил для завоювання України… А наступ таки буде… Кандидатів не так вже й багато.

1.       США. Для них Україна – лише розмінна монета у торгах. І не лише з кремлем – з усіма. Саме тому ніякої дієвої допомоги ми від американів не отримуємо. Не розглядають вони нас, як союзника. І не розглядатимуть. Бо в нас різні стратегічні цілі. Україні необхіден розпад московії, повна деструкція на десятки уламків. І убоге животіння цих уламків. Американам потрібна бідна, убога, але ЦІЛІСНА московія. Вони не зацікавлені ні в розповзанні ядерної зброї по десятках улусів, ні в посиленні Китаю, що в такому разі проглине не менш ніж половину території орди.  Хто не зрозумів – слухає промову Буша. Він вимагав від нас відмови від незалежності й збереження совіцького союзу не тому, що дебіл (хоча й це теж…) а через державні інтереси США. НАШІ інтереси там нікого не цікавлять, як це не дивно. Американи цілком можуть навіть допомогти москалям, грошима й навіть зброєю, якщо отримають відповідну ціну. Путіну є що пропонувати – і це не лише конфлікти, які він сам для цього й створив, але й чисельна мережа московських агентів впливу  і просто запроданців по всьому світу. Орда займалась цим віками, цілеспрямовано, зберігаючи тяглість спецслужб при всіх революціях і змінах суспільного строю. Документи про роботу на КГБ провідних европейських політиків дорогого вартують. Можна надійно тримати в руках «партнерів» по НАТО… Одна закавика: воювати за орду американи не будуть, а припинення допомоги Україні, через її суто декоративний характер, не спричинить суттєвого удару по нас. Тобто для москви замало того, що Вашингтон може дати. Замало, щоб здійснювати вторгнення, не турбуючись про наслідки. І ще одна: американи не зацікавлені в поглинання московією України…

2.       Туреччина. Давній заклятий ворог України… Дуже лагідний ворог, коли йому треба. Як от зараз, наприклад… Скажете, Туреччина – ворог москви? Так, ну то й що?! Дипломатія – це якраз про угоди з ворогами, якщо ви не в курсі. Важко знайти більшого антикомуніста, аніж старий товстий Віні Черчіль. Але зі сталіним він союз підписав. І Польщу йому згодував… Турки теж не раз брались допомогти Україні, і щоразу з руйнівними наслідками для нас. Кому цікаво – читайте біографію Петра… Ні, не пєтьмана -  Дорошенка. Справжнього Гетьмана, що домовивсь з турками про військовий союз. На відміну від США, Туреччина має важелі впливу на нас куди серйозніші. Для початку – можна ізолювати Україну від морської торгівлі. Це дуже боляче. Більш, ніж ви собі можете уявити. А потім може й напряму військами допомогти. Там диктатура, ніхто й не кавкне. Підуть помирати за милу душу. За що? Та за території ж. Контрольне питання: За що почались усі світові війни?.. Отож… Ні, Крим путін їм не віддасть. Але він і не був їхнім ніколи. Великий Юрт (справжня назва Кримського Ханства) був васальною, але все ж окремою державою. Туркам не належав ніколи. Хоча окремі міста ЮБК таки належали, хоч і не довго, але то таке… А от Буджак був колись турецьким, і досі там вважається таким. Його путін цілком може й віддати. Не своє, не шкода… Існування України НЕ ВХОДИТЬ до турецьких національних інтересів, тож ніщо не заважає поживитись за рахунок жертви, якщо вона приречена. Особливо якщо будуть гарантії, що США не заперечують…

3.       Польща. Боїться москалів? Безперечно. Ну то й що?! Прихопить «східні креси», які теж досі вважає своїми, і боятиметься далі. Може навіть ще дужче. Поляки розраховують на США. Дуже розраховують. І мають певні підстави. Вони реально потрібні  американам. Польща – це лапа дядька Сема, яку він тримає на горлі ЄС. Важіль впливу, що ЗСЕРЕДИНИ підриває «партнерів» по НАТО. Блокуючий голос, якщо ЄС колись всерйоз зачепить інтереси США. Хоча поляки теж мають цілком обгрунтовані сумніви, чи будуть їх американи захищати. Але принаймні зброю дадуть. Поляки зовсім не мріють про кордон з ордою?  А вони його вже мають, вивчайте глобус. Так, це ексклав, звідки сухопутній державі, як от орда, важко розгорнути наступ. Може саме тому останніми тижнями пожвавішали перемовини орди з лукашенком про розміщення контингенту московських військ? Щоб переконати поляків, що неприємного сусідства вони однак не уникнуть? Нагадаю: у 2014 році москалі ВЖЕ пропонували полякам ділити Україну. Просто тоді внутрішньополітична ситуація в Польщі була іншою. З тих пір антиукраїнська істерія там нагнітається з  нечуваним розмахом. Пєтьман здуру з’їздив, поплазував перед пам’ятниками полякам, вбитих «українськими карателями». Ефект виявився зворотним, як і слід було чекати… Чи наважаться поляки? Чи продадуть нас «брати»? Чому б і ні. Особливо якщо США не проти… Вони продавали нас ЗАВЖДИ. Від Болеслава починаючи, що захопив був Київ в 11 сторіччі… Поляки зрадили Виговського, переписавши Гадацький договір, на який він поставив своє життя і врешті й заплатив ним за польську зраду… Навіть коли поляки не мали власної держави, плазуючи в московському рабстві, вони не вважали нас рівними собі, навіть прикинутись не могли. Два антимосковські польські повстання у 19 сторіччі провалились саме тому, що вони вперто не бажали визнавати  за українцями право на власну державу. Їхні очільники вважали, що тільки поляки можуть битись за власну державу, а українці мають - за право змінити московське рабство на польське! Пілсудський зрадив Петлюру, уклавши сепаратний мир з московією. І загріб за допомогою Франції  Закерзоння, де влаштував українцям полонізацію замість обіцяної автономії одразу і незалежної держави в майбутньому. Не вірите, що Польща здатна на зраду в умовах такої загрози для себе? Не вірте далі, а я вам буду тихенько заздрити. Але у 1938 Польща почувалась не менш загроженою, але допомогла гітлеру розірвати Чехословачину. Недарма ж той таки Віні Черчіль називав Польщу «Гієною Європи». Просто добре знав матеріальну частину. Я маю з ним погодитись: навіть такому геніальному оратору, як він, важко було пояснити британцям, чому вони мусять проливати власну кров, рятуючи одного окупанта від іншого… Дійсно, німецька а потім московська окупація і піввікове рабство стали наслідком тупої і зрадницької політики самої Польщі. Думаєте, та історія поляків чогось навчила? Тисячу років перед цим нічому не вчила, а тут раптом… Гаразд, думайте. Це не боляче. Болючий не процес, а наслідки…

4.       Румунія і Угорщина. Ці завжди раді поживитись і навіть не приховують. Одна біда – заслабкі… Хіба разом… От тільки одне одного вони люблять ще менше ніж нас. Якщо це взагалі можливо. Але знов таки: ворог мого ворога не завжди мій друг! Політика – не арифметика. Румунія хоче Мурмуронщину, Буковину, вважаючи їх… своїми. Яка несподіванка! Угорщина не приховує, що зазіхає на все Закарпаття. Зрештою, Мурмуронщину можна й поділити… Та й Молдова, якщо почнеться, підтримає не нас, а Румунію. Не знали? Просто тому, що це один народ. Реально один, а не як ми з москалями. І мова одна. Лише румунська латиникою, а молдавська – кирилицею. Навіть не здогадувались?

Про Німеччину, Францію  і європідлоту взагалі – краще промовчати. Вони навіть не вдають наших союзників. Їхній правлячий клас НАЛЕЖИТЬ москві на праві приватної власності. Москалі не шкодували грошей, їх скуповуючи. Вас не дивувало, що нас за будь-яку дрібницю довго возять мордою по столу, ставлять «на контроль», вичитують, мов дитину, а московію, що порушила ВСІ норми міжнародного права – повертають до ПАРЕ? У мене питань немає… Питання до нас: Навіщо ми  з ними в тому ПАРЕ ПАРимось?! Односторонні зобов’язання на себе беремо… Правильна відповідь дуже сумна: БО ДУРНІ. Розумні не обирають під час війни Головнокомандувача між мародером і дезертиром. І миморандуми Будапештські не підписують…

В сухому залишку: можемо вважати надійно убезпеченим лише кордон зі Словаччиною, кілометрі 30, здається... Їм від нас дійсно ніц не треба.  

Гаразд, а що з союзниками?

Все добре! Їх у нас НЕМА… Союзник – це держава, з якою підписана угода про взаємні зобов’язання у випадку війни. У нас таких нема. А могли б бути. Хто? Ті, хто насамперед поділяє наші СТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ. Союзників притомні люди шукають саме серед них… Тобто ті, хто зацікавлений у розпаді московської орди. Насамперед це держави колишнього СССР і частина сусідів московії… Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Швеція, Грузія, Монолія зрештою. Вони усвідомлюють, що живуть поруч з неадекватними маньяками з ядерною кнопкою… І Японія, врешті. Та сама пограбована москалями Японія. Держава НІХОН, якщо по їхньому… Третя економіка світу. Перебуває у стані війни з московією з 1945 року… Теж не чули?..  Пильно вдивляється в нас примруженими очима ще з часів ющенка. На щось натякає, здається… І допомагає потроху, щоправда дуже тихо й непомітно. Такий вже їхній звичай – не прийнято в них в голос говорити про свою допомогу, щоб ненароком не образити тонку душу обдарованого…  

Скажете, про Китай забув? А навіщо ми йому?! Якщо ви досі не втямили – саме Китай є головним нашим ворогом. Більшим, аніж московія. Не хочеться вас засмучувати. Але саме Китай є ініціатором і організатором московсько-української війни. Він виграє в будь-якому випадку. Переможе Україна – китайці підберуть уламки орди. Кращі, які самі оберуть. Переможе московія -  стане ще більш залежною, віддасть в оренду в сто разів більше, ніж зараз. В оренду без викупу. З подарунком замість викупу… Москалі не матимуть вибору – війна однак доб’є їхню економіку. Власне, вже добила. Визнаю свою помилку: я вважав, що орда розпадеться набагато раніше. Бо ординці не стерплять падіння рівня життя втричі. Так, у нас він теж впав, але ми не маємо вибору: на нас напали, маємо боронитись. У них вибір є. Недооцінив я глибину їхньої ницості, визнаю. Мабуть підсвідомо приписував їм щось людське… Тобто економіка їхня має впасти до межі фізіологічного виживання населення. Коли ця худоба врешті видохне з голоду…

До речі, маю для вас приємну новину: їх не 147 мільйонів, то в них в очах двоїться. Насправді вдвічі менше. І мобпотенціал у них НИЖЧИЙ ніж в України. І яка користь з десятків тисяч танків? Якщо нема кого посадити за важелі…

Хочеться на завершення сказати вам щось приємне, бо сіячів паніки і без мене в надлишку. Але брехати не навчений, тож вибачайте… Ну гаразд: МИ НАБАГАТО БЛИЖЧЕ ДО ПОНОВЛЕННЯ ЯДЕРНОГО СТАТУСУ, аніж здається навіть послу Мельнику. Нас відділяє від нього лише 2 чинника: пристойна влада, яку треба обрати, і рік часу, який їй треба дати. І тоді світова підлота подивиться на нас геть іншими очима.  Бо річ не в тім, що вони нас ненавидять… Просто цей світ влаштований таким чином, що з тобою рахуються лише коли ти спричинюєш проблеми. Саме тому з нами не те, що не рахуються… Нас навіть не помічають… І в мене не піднімається рука кинути в них камінь, зважаючи на те кого ми 30 років обираємо й що вони з нами потім роблять. Може вони всі  думають, що НАМ ЦЕ ПОДОБАЄТЬСЯ?! Не дарма ж Леопольд Мазох – корінний львів’янин. Даруйте – львівець… Після останніх виборів взагалі здається, що більшість львівців – його прямі нащадки. Зрештою, яка ще земля могла зродити таку філософську течію?!

А ті, хто дочитав до цього місця, але досі вважають, що ЗАГРАНІЦА НАМ ПОМОЖЕТ – читайте спочатку. Ви зможете. Я схиляю голову перед вашою наполегливістю. Сам я кидаю читати незрозумілий текст ще на першій сторінці…

Перечитали вдруге? Для тих, кому знов не вставило – притча:

Якось морозної зимової днини змерз Горобець і впав замертво на землю. Корова, що проходила повз, навалила на нього Велику Купу. Горобець відігрівся й зацвірінчав від радості, що живий. Його почула Кішка, витягла з гівна й зжерла.

Висновки:

1.       Не кожен, хто тебе обісрав – ворог.

2.       Не кожен, хто тебе з гівна витяг – друг.

3.       Якщо вже влип у гівно – хоча б не цвірінчи!

Знов не зрозуміли?  Вибачте, але простіше вже не можу. Навіть для Вас. Щиро перепрошую за марно витрачений на мене час і не раджу далі читати мої тексти. Та й взагалі читати, якщо чесно… А тим більш – ходити на вибори. Таке розумове напруження легко може вас вбити…

Детальніше в цій категорії: « Життя ціною у чверть водокачки.
Go to top