Неділя, 28 січня 2018 17:07

Вітер Долі Рекомендовані

Автор
Оцініть матеріал!
(61 голосів)

» Вітер Долічитати

Шановний читачу!

Ця книга присвячена найпотаємнішим сторінкам нашої історії, подіям,  навіть згадки про які суворо переслідувались московським царатом протягом останніх чотирьох віків.

Із сумом маю визнати, що історія нашого народу, вкрадена, спаплюжена, скалічена московськими окупантами, навіть після чвертьвікового існування незалежної України, перебуває у стані настільки занедбаному і неприглядному, що вивчення її залишається справою жменьки професіоналів, ніяк не зачіпаючи народні маси. Але нація, позбавлена історії – мертва, як дерево, позбавлене коріння. На відміну від нас, московські окупанти це чудово розуміють і використовують, не шкодуючи колосальних  коштів на продукування і  поширення історичних міфів, жодним чином не пов’язаних з реальністю.

Найнебезпечнішим є те, що окупанти нав’язали нам своє бачення історії як науки, яке різко контрастує із європейською традицією. Московська «історія» - це певна хронологія подій і калейдоскоп особистостей, упорядкованих у часі. Насправді ж Історія – це процеси розвитку людського суспільства, здебільшого – економічні, меншою мірою – релігійні та наукові. Однак історія Московії, викладена у класичному розумінні, неминуче витягла б на світ Божий процеси настільки огидні, що сама лише згадка про них завдала б непоправної шкоди репутації держави, якою москвини досі намагаються пишатись попри відсутність для того будь-яких реальних підстав і причин. Саме тому москвинська «історична думка» так і не зробила жодної спроби висвітлити власну історію у загальноприйнятий людською цивілізацією спосіб, обмежуючись недолугими спробами фальшування. На превеликий жаль, москвинські традиції, унормовані творчістю Татіщева, Карамзіна, Соловйова, пустили настільки глибоке коріння у наш грунт, що своїм впливом безнадійно зіпсували спроби створення історії нашого народу, здійснені Грушевським, Яворницьким, та іншими, менш відомими авторами. Двадцять шостий рік незалежності і четвертий рік Вітчизняної війни проти московського окупанта ми зустрічаємо без об’єктивної Історії України.

В українській літературі з’явилось чимало художніх творів на історичну тематику (або, принаймні, з історичним антуражем), однак майже всі вони присвячені подіям недавньої історії. Таким чином, з’являється і набуває поширення цілком хибне відчуття, що історія наша починається визвольною боротьбою УНР. Нерозуміння тяглості історії одного з найдавніших народів Європи призводить до виникнення небезпечних химер на кшалт тієї, що українська нація сформувалась на другому Майдані, а все, що було раніше – то не про нас.

Ця книга передусім покликана зацікавити читачів історією нашого народу, зовсім не такою нудною та недолугою, як її намагаються представити нам наші вороги.

1603 року саме тут, на нашій землі стався ряд подій, які сплелися  у настільки тугий вузол, що вплинули на хід загальноєвропейських історичних процесів і багато в чому зумовили їх перебіг протягом наступних десятиліть.

Я жодним чином не претендую на  те, що наведене пояснення реальних історичних  подій є єдино можливим, однак воно видається найбільш імовірним, оскільки офіційні їх трактування, як московське так і турецьке, не витримує навіть побіжної перевірки із застосуванням формальної логіки. Самі ж  події не ставляться під сумнів ані історичною наукою ані тим, що вважається історичною наукою у Московії. Саме логіка підказує, що 1603 року відбулася остання спроба старої, княжої Русі вибороти незалежність.

Характерно, що, наступна спроба створення незалежної держави, вперше здійснена силами українського козацтва під проводом Оліфера Голуба та Михайла Дорошенка у 1626-1628 роках, так само (і з тих же причин) залишається досі  невідомою широкому загалу.

 

Останнє редагування Вівторок, 30 січня 2018 19:07
Детальніше в цій категорії: МІСТОК ЗАКОХАНИХ. »
Go to top
Попередження
Текст захищений авторським правом. Розповсюдження тексту у паперовій чи електронній формі (включаючи скачування на власний гаджет) без письмового дозволу автора заборонене. Цитування дозволяється у обсязі не більше одного абзацу з обов’язковим посиланням на цей сайт як джерело. На сайті викладено повний текст без купюр, а не демонстраційний уривок, оскільки проект не є комерційним. Такий формат не передбачає коштів на рекламну кампанію, тому сподіваюся на рекламу книги від задоволених читачів.