Останні американські вибори не викликають у вас відчуття дежа-вю? Просто пригадайте позиції сторін…

Він: я крутий, всі, хто за мене - круті! Решта - козли ішаки, що заважають нам жити, лузери.

 Вона: нікуди не дінетесь, яка б я не була, а все одно мене оберете, аби лише не його.

Ну бачу, що згадали: 2010 рік, бандюкович і Вона… Тобто попереду в американів те, що в нас вже позаду. Щоправда, не на жарт тривожить думка: якщо у них бандит такий, який же буде блазень?!

       Те, що сша розвалюються – новина хіба що для тих, хто не читає мій блог. Бо я спрогнозував цей процес ще у 2018 році, коли ви з мене лише сміялись… Тенденції незаперечні, дискусійний лише темп.

       Щоправда, я сподівався, що московія прокладе шлях до небуття іншим «ветунам», а тут схоже, що сша її таки випередить. Якщо виборці й далі так старатимуться…

       Демократія, та, що без лапок, на превеликий жаль омивається кров’ю. Тобто потребує регулярної війни. Війна приносить оновлення й очищення у застійне гнилостне болото правлячого класу. Іншого шляху людство поки не винайшло, на жаль…

       Знаєте, для чого князів церкви змушують давати обітницю безшлюбності? Через реальну небезпеку розмноження? Ні, для того, щоб церква не стала власністю кількох родин. Власне, вона все одно стає власністю тих родин, але кожне покоління їх носить інше прізвище, створюючи тим самим ілюзію рамок пристойності…  

       В політиці все ще гірше. Родини, що прорвались до влади (іноді дійсно гідні люди в першому поколінні) приватизують партії, від яких потім обираються до влади. І закривають шлях нагору кращим… А створити нову партію – невимовно складно. Тяжко знайти хоча б відносно «чисті» гроші для цього, ще важче здобути довіру й завоювати репутацію, що дозволить тягатися зі старожилами Олімпу. Виборці інертні, що поробиш. Звикне голосувати за республіканців, бо бачте так тато голосував, а до нього дід, а до нього… І так заголосовується, що навіть трампа не помічає. Бо думати важко. Куди важче, аніж папірець до ящика вкинути… І результат не забариться – трамп головного мозку. Ну, в кого він ще є, хоча б рудиментарний…

       Але нам своє робить! Що принесе нам трампець, який спіткав  таки сша?

       Вже за два місяці американи матимуть власного Найвеличнішого… Але ідіот, як я вам вже пояснював, корисним не буває. Навіть для себе. Бо непередбачуваний у своїй дурі.

       Коли ідіот обіцяє вам щось добре – не вірте! А от коли обіцяє несусвітню дурість – сміливо можна вірити. З останніх здобутків трампа на інтелектуальній ниві – обіцянка обкласти митами продукцію ЄС. Про колосальне значення мит в історії сша я вже писав, повторюватись не буду. Замість цього пропоную подумати: а нам з цього що? А нам з його феноменальної дурі може бути чимало користі, аж до несподіваної перемоги у війні включно…

       Чому знаменита політика багатовікторності зазналала нищівеної поразки ще в часи юща-балоги-бандюковича? Бо політика лавіювання можлива лише  в разі, коли в тобі зацікавлені мінімум дві сильні держави чи групи держав. А от якщо одна хоче тебе зжерти, а друга міркує лише, як би подорожче продати тебе першій – така політика приречена на невдачу. Ну от так вже сталось, що московія потрібна й цікава усім сильним світу цього на порядок більше, аніж Україна… Недоля наша… Тобто, в тому глобальному розкладі, що вже склався, нам ловити нічого. Окрім відчинених дверей до нато, звісно… Ні, двері не зачинять. Бо вони на стіні намальовані, їх лише замалювати можна. А на це фарба треба. А вони жмоти… А от яма перед намальованими дверима – цілком справжня. І мабуть навіть з гострим кілком у дні…

       За таких умов ми маємо лише вітати руйнування статусу-кво, не мучаючись сумлінням над проблемами, які це принесе людству в цілому чи кращим його представникам. Ми маємо дбати про людство так, як воно про нас подбало. І не на волосину більше! Це і називається прагматизмом, якшо шо…

       Спробуємо уявити майбутній розклад. ЄС отримує від сша ті ж проблеми, що й кнр. А спільні проблеми спонукають до пошуку спільних шляхів вирішення. Ще кілька століть тому найхристиянніші французькі королі – людоїди людовики віками підтримували таємний, але від того лише тісніший союз з великими портками Високою Портою. Ага, з тією самою, де султан – володар усіх правовірних…

       Розклад для таварісча сі виглядає геть кепсько: сша займає третину його ринку збуту, ЄС – ще  третину. На третій третині, що включає гігантський, але все ж не безрозмірний внутрішній ринок, китай не виїде. Навіть втрата третини загрожує катаклізмами. Тож не треба настраждатись, як настраждамус, щоб передбачити братні обійми кнр та єс. У яких, щоправда, сторони намагатимуться тихцем душити одна одну, але то таке… Китай і раніше демонстрував непристойну любов до єс, але без взаємності, звісно. Тепер взаємність ризикує з’явитись… Бо європейці не зможуть цього разу відсидітись під лопухом, як заповіли їм прадіди. Доведеться визначатись: зі сша проти кнр чи якраз навпаки…

       Що, дивуєтесь такій постановці питання? Перечитайте ще раз про королів-людовиків… Так, після 2 СВ європейці отримали від сша кредити на відновлення і захист від злого совка. От тільки відновлення вже давно закінчено, а захищати американи передумали. Принаймні ті, що трамп. Тож Китай цілком може європейцям запропонувати свій захист від московії. Так, вони зараз нерозлий… ну не вода. Але то дрібниці. Але ж вже надана послуга нічого не вартує… Принаймні у цьому світі, збудованому саме американами, європейцями й китайцями. Кожен кожного їсть… тож нема на кого й ображатись. Всі закликають один одного жити по закону, але сам так жити ніхто чомусь не хоче, помітили?

       Чому захід не хоче розпаду московії? Причин дві. Перша – хто ж відмовиться від невичерпного джерела хабарів?! Та ще й яких, мільярдних… Іншого такого йолопа не знайдеш, щоб макрелям-макаронам по стільки роздавав – їм же красна ціна червонець… Друга причина у кожного своя: європейці прагнуть дешевенького газку і бензинчику (в бак, не в багаття), американам потрібно, щоб нато мало проти кого дружити. Бо перестане слухатись. Власне, вже перестає.

-Не хочеш більше захищати? Внесків на військо вимагаєш? А хто ти власне такий?! – вже відверто наслідують Шуру Балаганова європейські «лідори». Тобто розклад хитається…

Єс та кнр непогано доповнюють одне одного: китай виробляє гівно, але дешеве, єс  - дорогу високотехнологічну продукцію. Те ж саме в парі сша – кнр… Зі своїми нюансами, але то таке… А от пара сша-єс не складається. Конкуренція… Гівно, а не пара… Може б європейці навіть погодились, за інерцією, на такі збочені стосунки, так трамп же… Не забули? Він і цю протиприродню пару погрожує розірвати… І що тоді європейцям втрачати? Але є притика: війна. Макрелям-макаронам то лише прибуток, звісно… А от їхнім виборцям – додаткові видатки на памперси… А в них демократія. І обісцяний демос не зрозуміє альянса з китайцями, якщо війна не припиниться. А припинитись вона може лише разом з московією… І зробити це може лише китай. Так, не хоче, бо це дорого й невигідно. Куди краще купувати сировину за безцінь у троглодитів, що добровільно видобувають її в нелюдських умовах та ще й купують на всю виручку намиста й брязкальці у тебе ж… Але це  в старому розкладі невигідно. А в порівняні з новими видатками – так вже цілком достатньо, щоб барана зарізати… Неболяче так – кордон закрив, і все… А якщо згадати, що казахстан – то китай, то раптом з’ясовується, що москвинам залишаться лише морські шляхи. Які теж перекрити – раз плюнути… Та й кому ти цю нафту продаси, як не оцим от… Є, щоправда, ще індія та її муді десь теліпаються… Але є й одне але… Ви не задумувались, куди індики  індуси цю нафту дівають? Підкажу: переробляють на бензин і дизель і продають… в Європу… Нашим «партнерам», що заробляють на нашій крові на порядок більше, ніж підкидають нам подачок. В кредит подачок, якщо хто забув… Знов таки, зараз всіх все влаштовує, окрім нас, звісно. Але хто нас питав… Не вірите, що можна отак байдуже дивитись, як москвини вбивають наших діток? А дарма не вчили історію. Якихось 90 років тому вони ж з набитими нашим хлібом пащеками спостерігали, як вмирали від голоду тодішні українці… Нічого не змінилось. Гроші – єдині їхні цінності. Як тоді, так і зараз. Але розклад хитається… І кнр з єс, об’єднавши зусилля, можуть прикінчити орду за місяць-два. Ну доведеться китайцям самим у вічній мерзлоті длубатись. Ну то й що. Якщо партія накаже…

       І Україні теж шматок орди підкинуть. Смачний, великий. Філейний… Щоб не гавкала… Якщо, звісно, нашим карманичам стане розуму вкинути у смітник казки про «міжнародне право»… Втім, хапальний рефлекс у них здоровий, в цьому плані я їм вірю.

Єдине, що трохи турбує: щоб у майбутньому альянсі сша – індія, що стане наминучою відповіддю на братання єс з кнр, не знайшлось містечка для московії… Вона на той момент якщо ще існуватиме, то вже втратить апломб і погоджуватиметься на будь-яке, навіть у параші, не кажучи вже поряд…

       Залишається сподіватись на тупість очільників сша. Отупляючи своїх виборців (для зручності керування ними) американські політики тим самим темпом тупіли й самі… І тепер творять внутрішньополітичні дурощі такого масштабу, що вони набувають зовнішньополітичних наслідків, несподівано для справжніх власників сша. Які, схоже, теж встигли отупіти…