Останнім часом все інтенсивніше лунає кукурікання ідіотів про міжнародне право. Те, що ідіот корисним не буває – пояснив вам раніше, повторюватись не буду. Визначальна риса ідіота: він не розуміє, про що говорить. Принципово. Та його це не спиняє.

            Тож для початку розглянемо, що таке ПРАВО взагалі. Визначення й наповнення цього слова. Воно дуже старе, як і поняття, яке їм визначається. І означає поведінку, яка на думку членів суспільства, найбільш сприяє виживанню цього суспільства і окремих його членів. Не зрозуміло? Може ви теж той-го?.. Ні? То розпедалю вам на пальцях:

Наші пращури вірили, що світ поділяється на три частини: Яву (де мешкають живі люди і все, що їх оточує) Неяву (куди відлітають душі померлих, і не лише людей, до речі), і Праву, де живуть боги. Не плутати Праву з Раєм! Той виник пізніше і призначений для святих. Не задумувались, що означає це слово? Святий – це вселюблячий. Той, хто любить усіх. Цей термін – досить пізнє досягнення цивілізації. Давні наші пращури цим не заморочувались і так глибоко в філософію не занурювались. Для них той, хто жив так, що після смерті, на їхню суб’єктивну думку, мав потрапити до Прави, поміж богів, звався Праведним. Якщо цим кимсь був князь, то вважалось, що він править,  а не владне, як решта. Тобто він частково обожествлявся ще за життя. Це вже пізніше, у ранньофеодальний період, відбулась перша підміна понять – «правдою» стали називати писаний закон, а термін «правити» набув значення здирати податки з тих, хто не платив їх добровільно, тобто силою домагатись виконання закону. Насправді ж право і закон - це різні поняття. Звідки походить юридичний термін «право вище від закону»? Він застосовується у випадках, коли суду потрібно порушити закон. Саме так формулювалась причина проведення третього туру виборів між Ющенком і януковичем. Він не був передбачений законом, але його вимагав народ. Тобто суспільство в межах держави.  Річ у тім, що Закон – це записана частина права. Воно ж звичаєве, тобто виникло й розвивалось разом із суспільством. Поки суспільство розвинулось настільки, що спромоглось записати його частину. Найголовнішу, найвживанішу. Якщо ж з’ясовується, що Закон в певному конкретному випадку суперечить Праву – його переписують, скасовують або уточнюють. Тепер зрозуміло? Якщо ні – припиняйте читати, поки мозок не скипів. Бо простіше вже не можу і далі буде тільки складніше.

            Перейдемо до другого терміну: Міжнародне. Це ж яке?!

В давні часи суспільства являли собою общини, що жили разом. Висі, якщо жили відкрито, або гради, якщо огороджувались для самозахисту. Села по нинішньому. І в кожній общині – своє право, як ви здогадались. А між селами що? А нічого. Там людей нема, тож яке право, для кого?! Поняття право нерозривно поєднувалось з поняттям людина. Тих, хто жив не по Праву, люди називали нелюддю. Саме так слід називати наших північних сусідів, а зовсім не орками. Орки б на таке порівняння люто образились, якби існували.

Зі створенням держав для них було напрацьоване спільне право, що було не важко, бо етичні системи сусідніх родів не надто відрізнялись одна від одної. Тож обсяг і зміст права залежить від суспільства, що його вживає. Ідіоти, мекаючи про Міжнародне право, мають на увазі Всесвітнє, тобто узагальнене для всього людства. І чинять підміну понять, несвідому. Бо зі свідомістю в них не склалось. На те й ідіоти.

            Але біда в тому, що ніякого Всесвітнього права не існує! Чому? Бо чим ширше суспільство треба охопити спільним Правом – тим важча задача. Бо життя суспільства визначається передусім оточуючим середовищем, тобто природніми умовами, в яких це суспільство проживає. Умови проживання бушменів та ескімосів критично відрізняються! Настільки, що їх системи права мають надто мало спільного. Бо Право – це про виживання, якщо ви вже встигли забути. Саме з цієї причини існують нації і народи. І ніяка цивілізація їх не скасує і не об’єднає, скільки б не кукарікали про це ідіоти. Якщо ви людина віруюча, то вірите, що всі люди проходять від Адама і Єви, а якщо атеїст – то вважаєте, що вони є нащадками дуже обмеженого кола осіб (близько 40-50 прародичів, мабуть мутантів). І різномаїттям націй і народів, їхніх звичаїв і культур, ми завдячуємо саме різномаїттю природніх умов, в яких вони існують довший час. Бо формування нації чи народу – процес дуже тривалий. Тож у майбутньому нації й народи нікуди не зникнуть, якого б рівня розвитку не досягло суспільство майбутнього. Ну хіба що все людство житиме в абсолютно однакових умовах – під скляними ковпаками з кондиційованим повітрям, як передбачають найпохмуріші з фантастів і футурологів. Але ми відволіклись.

Повторюю: право служить інструментом виживання, який заохочує норму й карає девіації. Для кожного окремого суспільства воно своє. І об’єднанню не підлягає. Бо об’єднання  - це про виділення спільного з усіх морально-етичних систем, що існують у людських суспільствах. Простішою мовою: ми, українці, не їмо людей і категорично засуджуємо тих, хто це робить. А в інших суспільствах людей їдять. Але не всіх і не одразу. Процес канібалізму там унормовано тамтешнім правом. На подробицях зупинятись не буду, тим більше, що в різних місцях вони різні. А ми канібалізму чомусь не схвалюємо, наша морально-етична система засадниче суперечить канібалізму.  То де ви тут бачите місце для компромісу? Яке Всесвітнє право?! Одразу заспокою поціновувачів дєрьмократіческого централізму. По вашому теж не виходить. Не існує жодного права, яке б підтримувала проста більшість людства, якщо вже визнати, що підтримка абсолютно всіх і не потрібна, а меншість повинна підкоритись більшості. І не через те, що це було б право сили, яке ідіоти воліють навіть не ігнорувати, а заперечувати. Хочете доказів?! У мене їх є для вас… Візьміть будь-яку з ялових резолюцій, прийнятих Генасамблеєю оон на підтримку України. Заткніть вуха, щоб не чути верещання дипломатів про безумовну підтримку світовою підлотою наших позицій. І подумайте. Безумовна підтримка, на думку дипломатів, полягає у відносній більшості голосів на нашу підтримку. Ключове слово – відносній, тобто більшості серед тих, хто не встиг вискочити за двері і сховатись від ганьби.  А тепер порахуйте загальну кількість населення країн, що нас підтримали. І побачите, що це багато менше від половини людства. Тобто більшість людства абсолютно не заперечує проти агресії, війни, окупації, анексії, геноциду, канібалізму. Принаймні, поки це роблять не з ними. Більшість не готова не те що боротись з цими злочинами, а навіть засудити їх порожніми словами! Прийміть врешті гірку правду про світ, в якому живете! І не шукайте захисту й безпеки там, де їх нема!

Світ не надто змінився з часів палеоліта – він досі визнає лише право сили, як єдине загальнолюдське. Не тому, що хоче, а через те, що не може відмовитись. Не має можливості.

            То чому ж кукарікання ідіотів не лише не вщухає, а лише посилюється? Не тому, що кількість їх постійно зростає (хоча й це теж…), а через наближення нашої Перемоги, яку щосили намагаються вкрасти ляльководи, що вдають із себе світовий уряд. Від нас вимагається принести Перемогу, отриману страшною ціною (ми ще навіть не знаємо в повній мірі, якою) в жертву фальшивому божку Міжнародного Права. Саме тому ідіотів масово допустили до ЗМІ – вволю покукарікати. Але лише з цього питання. Біда в тому, що Перемогою нам не відкупитись. Доведеться пожертвувати всім, рахуючи життя ваших дітей. Щоправда, ідіоти про це не думають. Вони взагалі не думають, бо ж ідіоти. Не беріть з них приклад! Хоча б у цьому…

Знов пояснюю на пальцях: ми не зможемо звільнити свої території, не захопивши частини московії. З цілого ряду причин. Хоча б тому, що штурмувати в лоб укріпрайон Донбасу наші генерали не будуть. Вони ж не кацапи, знають що легше обійти. Крім того, вихід на кордони 1991 року не припинить війни, що б там не думав, даруйте, не казав Верховний говнокомандувач. Снаряди й ракети кордонів не помічають. Навіть міжнародно визнаних самою оон! Матимемо вибір: відігнати орду хоча б кілометрів на 300 від нашого кордону, або жити під постійними обстрілами (як живе Ізраїль, але вищої інтенсивності). І не матимемо, з чого утримувати постійну професійну мільйонну армію. Менша орду не втримає, коли та полізе на нас знову. А вона таки полізе, бо хто їй заборонить? Міжнародне право?  Зупинившись на кордоні 1991 року – ми гарантовано програємо. Можливо не одразу, за кілька років. Але гарантовано. Бо повелись на нехитрий шулерський трюк, отож так нам і треба.  Річ у тім, що справжнє Право окрім обмежень дає й переваги. Власне, саме через це воно й існує. Так, ви не можете з’їсти сусідку, якою б апетитною вона не виглядала. Це обмеження. Але воно компенсується тим, що й вас не з’їсть ніхто з сусідів. Ну або в крайньому випадку буде покараний, якщо вже не втримається. І ви отримаєте хоча б моральне задоволення, булькаючи в його шлунку.

            Тобто право має сенс лише у випадку, якщо воно обов’язкове для всіх. А з цим теж проблема. Ветуни оон, тобто переможці 2СВ, намагались силою насадити для всього людства свою морально-етичну систему. Трюк не вдався через те, що самі ветуни ніколи не вважали нав’язане ними людству «міжнародне право» обов’язковим для себе, тобто порушили самі засади права як поняття. Про московську орду й казати не варто, але решта недалеко від них пішли. КНР окупувала й анексувала незалежну сусідню державу Тибет ще у 1955 році. Як покарало китайців «Міжнародне право»? Віддало КНР у 1971 році постійне місце в радбезі оон з правом вето. За потурання американів та інших борцунів за «міжнародне право»… А решта? А ви згадайте, як було утворено Косово. У відповідності з «Міжнародним правом»? Нє? Не думали? А ви спробуйте – багатьом подобається. Московія взагалі не є членом оон, ніколи туди не вступала, заяву не подавала навіть. Але інші ветуни ретельно заплющують на це очі. І ви готові принести в жертву цій химері життя власних дітей? Чи може спершу подумаєте? Хоча б раз, як виняток? Чи морально поширювати людське право на нелюдь? І чи не має за це бути покарання? Принаймні від Вищих Сил, якщо вже в цьому світі нікому…