Версія для друку
Субота, 27 листопада 2021 17:38

ДУРБА

Автор
Оцініть матеріал!
(3 голосів)
ЗАРАНІ, ПРЕВЕНТИВНО, ПЕРЕПРОШУЮ ФІЛОЛÓГІВ І ПРОСТО ШАНУВАЛЬНИКІВ ВЕЛИКОГО ПОЕТА, АЛЕ НАСТАЄ ЧАС, КОЛИ ПЛАКАТИ ВЖЕ НЕСИЛА - ЗАЛИШАЄТЬСЯ ЛИШЕ СМІЯТИСЯ...
Зустрінете порососа - прочитайте йому вголос, а краще заспівайте. Музику придумайте самі - на те ви й народ... Текст відредаговано відповідно до цензурних вимог фсбуку. Позначив - кого фсбук дозволив. Решта друзів - вибачте. Це не я вас забув, а фсбук не дозволив... Наперед вдячний за коменти й поширення. Борімося, поки в наших головах не продовбали дірку...
                                      Дурба.

Шумлять дуби високії, а поміж них верба,

Під нею на мотузочці качається Дурба…

Жовтіють на мурашнику з лампасами штани.

Від надлишку старанності  загиджені вони.

Під вербою у затінку зібралася юрба -

Цікавляться пересічні: за що висить Дурба.

Немає жодних сумнівів - висить вона за карк,

Мабуть уже давнесенько – смердить на цілий парк…

А на сучку нахромлений біліє папірець.

Дурбою там написано: «Отут мені й… кінець…

Зустрівсь мені на вулиці якийся під@р@с,

Велів піти й повіситись, я виконав наказ!»
Останнє редагування Неділя, 28 листопада 2021 14:07