Володимир Митус

Володимир Митус

Вівторок, 30 жовтня 2018 16:47

По холодних слідах генпгокугога.

Вперше опубліковано 05.11.2017.

У четвер, повернувшись з мітингу на підтримку нашого захисника Колмогорова, засудженого окупаційним режимом вальцмана до 13 років ув’язнення за розстріл авто сепаратистів, з величезним зусиллям притамував бажання написати «по гарячих слідах» про одну з найогидніших постатей нашого політичного буття. Дав почуттям охолонути.
З югіком я познайомився під час «революції на граніті». «Познайомився» - мабуть гучно сказано. Принаймні він мене точно не згадає, і слава Богу. Визнаю, що у тодішніх акціях студентського протесту участі не брав. Я саме вчився у КДУ ім. Шевченка (який югік уже закінчував) і щиро не вірив, що режим, який прирік на голодну смерть чверть мого народу, може злякатися студентського голодування. Я виявився не правий, але мова не про те.
Вперше у мене з’явилося непереборне бажання зустрітися з югіком і поновити наше «знайомство» коли його було призначено міністром внутрішніх справ. Не для того, щоб боронь Боже попросити щось для себе особисто. Просто дуже вже хотілось вказати полум’яному борцю з корупцією на корупцію, що коїлась просто у нього під носом, а саме на прохідній МВС. Якби він хоча б одного разу дав собі працю вийти з лімузину і піднятися на другий поверх, міг би зустріти там чудові зразки Корупціонера Неляканого (рідкісного для Європи виду, поширеного здебільшого в країнах Латинської Америки, Центральної Африки і колишнього СССР). Нахабні огрядні дами бальзаківського віку у міліцейській формі, що займалися оформленням довідок про несудимість, безапеляційним тоном базарної торгівки заявляли, що видати таку довідку раніше, ніж за 2 тижні, технічно неможливо. Потім, на октаву нижче, додавали, що точно таку ж довідку можна оформити за 10 хвилин у приватній конторі, розташованій на Кловському узвозі, 3. За зовсім іншу суму, звісна річ. Якщо вже це не корупція, то її мабуть і зовсім не буває на білім світі. Тоді я ще намагався бачити у кожній двоногій істоті без пір’я Людину, тому щиро вважав, що все лихо в тому, що югік проїздить прохідну без зупинки і не знає, що там коїться. Зараз, пригнічений роками і сивиною, все частіше розмірковую про його долю в цьому «бізнесі». Чи була вона, і яка саме…
Прикордонник Колмогоров восени 2014 року розстріляв із табельної зброї автомобіль, що не зупинився на блок-посту. Розстріляв, виконуючи наказ командира. Жінка, що була в салоні, загинула. Її чоловік – сепаратист, що нині переховується у московії, добився того, що нашого захисника Маріупольський районний суд засудив до 13 років позбавлення волі. Апеляційний суд Донецької області затвердив вирок. Думаю, не варто пояснювати, що донецькі судді виділяються навіть на тлі загальноукраїнського «стандарту», а це ой як не просто! Але найдивніше у цій ситуації те, що вирок може виявитись цілком законним!
Річ у тім, що згідно Конституції України Верховний Головнокомандувач у випадку зовнішньої агресії ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ оголосити військовий стан. Не «має право», а саме ЗОБОВЯЗАНИЙ! Порушивши свій обов’язок, вальцман не оголосив військовий стан і досі, вчинивши найтяжчий злочин з усіх можливих – державну зраду.
Спеціально для порохоботів і дебілів (що, по суті, одне й те ж) пояснюю детально.
Військовий стан вводиться не для того, щоб мати задоволення оголосити війну ворогу. Основних причин дві.
1. Переведення всіх ресурсів держави на військові рейки задля перемоги над ворогом.
2. Забезпечення можливості Захисникам Вітчизни залишитись у правовому полі.
Для особливо обдарованих – ще детальніше: у мирний час за навмисне вбивство дають 15 років або довічне ув’язнення, у військовий – медаль або орден. Військовий час – це коли введено військовий стан. Зрозуміліше вже не можу, нехай дебіли мені пробачать…

Таким чином, один високопоставлений злочинець поставив поза законом усіх наших захисників. Бо воювати, нікого не вбиваючи, дуже складно, щоб не сказати - неможливо… Отож будь-хто з них може у будь-яку мить опинитися на місці Колмогорова. Опинитися абсолютно законно – повторюю для любителів законності, які, немов папуги, талдичать, що винним людину визнає лише суд. Дуже зручна позиція для злочинця у державі, де немає суду. Нема суду – нема і злочинців. Замість них – патріоти, які наважились цю «державу» захищати. Бо в них немає грошей, щоб заплатити прокурору чи судді «відпускні».
Судове засідання не відбулося – не з’явився представник Головного ПолітУправління (даруйте – генпгокугатуги). Без попередження і будь-яких пояснень, як сказала адвокат засудженого. Воно й не дивно: адже це не він сидить у вязниці третій рік без вини, над ним не крапає. Яка відстань від Різницької до Орлика? За скільки хвилин можна пішки доправити туди пгокугога, якщо взяти в руки доброго бича? Не знаю, не рахував… Однак зрозуміло, що «корок» на дорозі не міг йому завадити дістатись від робочого кабінету до суду. Що з ним сталось? Скосив ящур? Під час вивчення справи від кричущої несправедливості розірвалось серце? Викрала кацапська ДРГ? (Вони останнім часом почуваються у Києві як удома). Я губився у здогадах, аж поки не повернувся додому. Там з жахом прочитав, що це, виявляється, генпгокугог не пустив підлеглого на засідання суду. Щоб особисто ознайомитись з матеріалами справи (двох років на це вочевидь не вистачило, всенародно відомий читач читає помалу…) і дати цінні вказівки, як геній юриспрденції, могутній настільки, що взагалі не потребує юридичної освіти.
Знов таки: чому дивуватись? Генпгокугог не сидить у в’язниці, після «трудового» дня поїде додому, де чуйна і любляча дружина зустріне його обіймами і не вимагатиме винести геть, козла такого. Чи може все-таки у в’язниці краще? Звідки мені знати?! Це відомо лише самому генпгокугогу, який єдиний має можливість порівняти…
Логіка влади проста у своєму потворстві – тягнути час, допоки люди не втомляться приходити під суд. Бо ж судді теж люди (хоч дивлячись на них цього й не скажеш). Принаймні – їм теж страшно. Як людям.
Коли Югік – Довгий Язик відправився шити рукавиці, я сумував за ним, як за людиною, що втрапила на нари нізащо, очевидним в’язнем совісті. Я щиро вважав тоді, що совість у нього є…
«Загаз у пгокугатузі пгацюють лише люди з ампутованою честю і совістю» - цитата з нинішнього генпгокугога за 2012 рік. Враховуючи, що «кадри» залишились ті ж самі, лише пересіли з місця на місце, а сам автор нетлінної цитати нічим на їх тлі не виділяється, успішно їх очолюючи, виникає кілька неминучих питань.
Коли саме і за яких обставин Югік – Довгий Язик втратив честь і совість? Відбили у колонії? Добровільно погодився на ампутацію, щоб отримати посаду? Чи куми напоїли, за звичаєм, до поросячого вереску, і скориставшись нагодою відрізали все зайве? Відповіді ми мабуть вже ніколи не дізнаємося.
Закони корпорації невблаганні. Один з головних: чужі тут не ходять! Банда, яка вдає з себе нашу владу, походить із далеких 30-х - 50-х років минулого століття, коли номенклатурники, що вціліли у чистках, зорганізувалися у замкнуту касту, поклявшись більше ніколи не чіпати одне одного. І син першого секретаря обкому кпсс, навіть якщо щодо нього цей закон чомусь порушили, ніколи не виклює владне око. Намагатись реформувати цю систему – все одно, що розводити лайно у бочці медом, сподіваючись на радикальне поліпшення смаку. Нова поліція – яскраве тому підтвердження. Без повної люстрації всього правлячого класу з місця ми не зсунемось. На жаль, ця проста і очевидна думка досі не стала надбанням більшості співвітчизників, які воліють і далі тасувати стару засалену краплену колоду, щоразу по-дитячому дивуючись досягнутому результату.
А поки ми гаємо час, тупцюючи на місці і слухаючи, що путін нападе, внутрішні окупанти не гають часу! Зараз вони чинять жахливий злочин – нахабно, відверто демонструють, що держава каратиме своїх захисників. Щоб нікому стало її захищати. Чинять при нашому потуранні! Адже до суду прийшло від сили чотири сотні людей. А мало б бути з півмільйона! Бо якщо ми дійсно хочемо жити по людськи – треба спочатку стати людьми. Задумайтесь! Це зовсім не боляче! Для тих, хто хоче спробувати – наступне засідання відбудеться у понеділок, об 11 ранку. Чи не відбудеться? Від нас це теж трохи залежить.

Вівторок, 30 жовтня 2018 16:46

Не можу мовчати!

Вперше опубліковано 39.03.2017.

- Не можу мовчати! - вигукнув Барига. – Поки до ладу не збрешу – ні біса не спиться! Неподобство! Цивільний суд засудив бойового генерала до 7 років ув’язнення! Хто тепер наважиться захищати Україну?! Вимагаю повернення військових судів! Військового мають судити військові. Тоді все військо довірятиме рішенню суду!
Вітаю шановних читачів! Формування феодально-середньовічного суспільства завершується! Залишилось формалізувати його на рівні закону. Ідея суду рівних за походженням не нова і типова для середньовіччя, куди нас нарешті остаточно загнали. Вперше письмово зафіксована на самому початку 13 сторіччя у Великій Хартії Вольностей, що досі править англійцям за Конституцію.
Але чому це право має бути введене лише для військових?! А понти Собакова що, життям не ризикують?! Та щодня ж по лезу бритви ходять, як ті, що у Княжичах… Отже:
«Беркутівців» мають судити «беркутівці»! Тобто, ті, що вже пройшли Собаківську «люстрацію» - тих, хто досі вимушений переховуватись на чужині після розстрілу «Небесної сотні». Думаєте, їм там легко живеться?! Додому не хочеться?! А головне – тоді весь їхній колектив визнає рішення такого суду і не боятиметься стріляти в нас під час наступного Майдану!
А хіба олігархи не ризикують життям щодня?! Бариг мають судити бариги! Хто ще зрозуміє їхню тонку, тендітну душу, що любить грошові знаки понад усе на світі і ладна вбити за них будь-кого?! Такий суд із задоволенням розгляне позови про заборону торгівлі з окупантом і окупованими територіями! Щодо розділення влади і бізнесу! Про реприватизацію вкрадених державних підприємств! Про справедливі комунальні тарифи!
А корупціонери (даруйте – держслужбовці), які щодня очікують затримання і його страшного, неминучого наслідку - інфаркту?! Вони ж кладуть своє здоровя на вівтар держави! Суд держслужбовців не відмовиться розглянути усі справи щодо корупції. Хто краще за них знає проблему зсередини?!
А лікарі?! Хіба вони не тримають у своїх руках тонку нитку життя хворого, яка щомиті може обірватися (скажімо – якщо у хірурга після вчорашнього трішки трясуться руки)?! Хіба вони не потребують спеціального Лікарського суду, який би розглядав позови про лікарські помилки і недбалість?!
Важко повірити, але сталося неможливе – наш, український, суд виявився занадто чесним і непідкупним щодо вбивці півсотні українських вояків. Шкода статечного генерала, посивілого у нерівній битві з власним братом – генералом російської армії. Дійсно, він же не стріляв з того клятого ЗРК! Жоден з тих, хто бачив його інтелігентне, натхненне обличчя, не повірить, що він спроможний виконати таке складне завдання (даруйте – здатен на таке варварство). Стріляли бандити (не росіяни ж!) що цілком випадково причаїлися саме там, куди він відправив літак. Військова прокуратура в нас вже є, чому досі немає військового суду?! От там би вже суворий і непідкупний прокурор Мафіоз добився справедливого вироку злочинцю! Ніяк не менше за сувору догану! А так - майже пропала людина! Але не плачте за ним, браття! Адже попереду апеляція. А формування апеляційних судів мудрі депутаті вже віддали на відкуп баризі, котрий ясно висловив своє побажання щодо вироку. А судді ж усі живі, навіть ті, хто досі ще люди! У них вдома діти голодні плачуть. Тож остаточне рішення буде правильним, не сумнівайтесь. І який же це тиск на суд?! На суд тиснуть ті, хто збирається під його вікнами на вулиці, щоб підтримати героїв, яких бариги відправляють на нари, щоб неповадно їм було Україну захищати! Спробуй звільни такого умовно-достроково! Він же одразу на фронт утіче, наших торгівельних партнерів убивати. І де тоді брати кокс? Не в Роттердамі ж?! Що у ЄС продавати? Сам кругляк? Так його ж на всіх не вистачить…
Скажете, згідно Конституції всі громадяни рівні перед законом? Тим більше час з нею прощатись. Гарант Конституції цілком зрозуміло висловився про свої гарантії.
Вважаєте, що загиблі в тому злощасному літаку теж мали якісь права? Згоден, якісь мали. Але не такі ж, як генерал! На борту жодного генерала не було, то чого ж ви хочете?! Ми ж повернулись у середньовіччя, а там рівні права забезпечуються лише в межах свого суспільного стану. Тож, якщо ви не належите до «нової еліти», то деякі права ви звичайно маєте. Право працювати на «еліту», право віддавати все зароблене за комунальні платежі згідно визначеного «елітою» тарифу, право тихо мукати в стійлі, поки за вами не прийде любитель біфштексів… Але ж не такі права, як бариги чи депутаті. Вони ж народні, а ви, даруйте, чиї?! Ото ж бо… Головне - не протестуйте, бо тоді путін нападе. І хана одразу всім, навіть баригам. Пожалійте їх, нещасних, не розхитуйте човна! Їх же знудить!
Вітаю у середньовіччі! Адже, якщо довго в нього вглядатись – воно неминуче почне вглядатись в тебе… А ми вже чверть віку вглядаємося!

Вівторок, 30 жовтня 2018 16:40

Новини Задзеркалля 3. Ревю.

Вперше опубліковано 27.02.2017.

З ранку боліла голова. Тож сів читати новини.
У Львові поліція заарештувала злочинну групу з 15 осіб. Ні, у Львові злочинці заарештували групу з 15 поліцейських. Знов ні – у Львові 15 поліцейських заарештували злочинну групу. Ага, нарешті – у Львові злочинна група з 15 поліцейських заарештувала сама себе. Принаймні зрозуміло, що:
-Відсутність «мусоросжигатєльного» заводу і закриття звалища у Львові мають неочікуваний побічний ефект. Проблема утилізації мусора дійсно стоїть у Львові дуже гостро. Може час всією громадою скинутись Садовому на відкат, якщо вже інвестори такі нездогадливі?
-Міністр собаков ще не відписався у ФБ, але вже відомо, що винна у всьому «Свобода», яка дискредитує успішну реформу поліції і посилено смітить у Львові, користуючись відсутністю звалища.
-Треба читати новини з якогось одного сайту, а то ні біса не зрозуміло.
Московія нарешті показала свій новітній винищувач Міг – 35. Він виявився модифікацією прийнятого на озброєння ще у 1978 році Міг -29. Ефекту невидимості досягнуто ретельним підбором фарби під колір неба.
Спікер Ради Пагубій відвідав Японію. Три японських перекладача вчинили ритуальне самогубство.
Вальцман розкритикував безвідповідальних людей, які 22 роки обіцяли добудувати метро у Дніпрі і нагадав, що зараз його черга це обіцяти.
Гройсман запросив організаторів блокади на перемовини. З цієї нагоди депутат Парасюк вже придбав нові чоботи.
Депутат, впійманий на подвійному громадянстві, терміново визнав провину і вніс законопроект про легалізацію подвійного громадянства. Молімося, браття, щоб «правоохоронці» не викрили ненароком якогось депутата – педофіла…
Встановлено, що блокаду Донбасу організував Ахметов. Принаймні – бандити погрожують розграбувати саме його підприємства, якщо блокаду негайно не буде знято.
Нафтогаз оголосив, що плани по зниженню ціни газу на 40% зірвано безвідповідальною блокадою ОРДЛО. Чому мовчить НБУ. Невже блокада не перешкодила знизити курс долара до 8 гривень?!
Підпільна коаліція поповниться новою партією, що цілком логічно, бо справжній підарас – підарас в усьому.
Київські «понти» розшукують шоколадного грабіжника… Дивно – не помічав, щоб він ховався… Може вони сліпі?
З метою зниження кількості заручників фахівцю із звільнення заручників заборонено вїзд на окуповану територію.
Інформаційні атаки на Гонтареву здійснюються за вказівкою Президента, оскільки саме він призначає і звільняє голову НБУ. Таким чином Вальцман намагається допомогти собі прийняти важливе рішення.
На місце ще не звільненої глави НБУ вже вишикувалась черга фахівців: Яценюк, Ющенко, Тігіпко… Так виглядає люстрація по-українськи! Іншим претендентам з великою кишенею на животі варто поспішити – пропозиція обмежена у часі.
На посаду керівника люстраційного департамента претендують 13 осіб. Майже всі вони потрапляють під дію Закону про люстрацію. Залишилось визначити – кому з них ця посада потрібніша.
У Швейцарії здійснив вимушену посадку російський літак. Швейцарці не спроможні зрозуміти, що у літака Аерофлоту дим – не ознака аварії, а конструктивна особливість.
В Україну йде різке потепління. Олігархи узгоджують формулу нарахування комунальних платежів за сонячне тепло.
Три рішення, прийняті Фондом енергоефективності, дадуть змогу знизити витрати на гарячу воду і опалення втричі. Як примусити цей фонд прийняти ще хоча б 5-6 рішень?
Жителя Саратова засудили до 160 годин виправних робіт за критику «ватників» у мережі. Оскільки підсудний визнав провину, він має встигнути за цей час пошити 32 ватника.
Зрозумів, що зранку голова в мене ще не боліла…

Вівторок, 30 жовтня 2018 16:38

Новини Задзеркалля 2. Ревю.

Вперше опубліковано 19.07.2016.

Київський мер (не люблю запозичені слова, там де є українські, але назвати його Головою язик не повертається і пальці зводить) вчора повідомив, що святкує День Народження. Одразу кілька приємних новин в одному повідомленні:
а) мер памятає, що у нього День Народження
б) мер знає, що цю подію треба святкувати
в) мер спроможний висловити цю думку перед журналістами
г) отож – ситуація не настільки критична, як здавалося.
Щиро бажаю йому відновити здоровя і знайти себе в цьому житті. На жаль, на сьогодні він приніс Україні вже більше ганьби, ніж слави. Але все ще можна змінити…
Порошенко заробив за червень 31 тисячу гривень, з них 285 мільйонів рублів заплатив росії за липецьку фабрику, на решту живе. Ця новина теж містить у собі кілька:
а) курс рубля обвалився, в росії гіперінфляція
б) порошенко є законослухняним підприємцем хоча б у росії – не ховає гроші по офшорах, а здає в російський бюджет, забезпечуючи стабільне виробництво і постачання на донбас гуманітарних вантажів: снарядів, ПММ, танків, патронів
в) стало зрозуміло, чому порошенко носить діряві шкарпетки.
Зарплата гройсмана зросла з 11700 гривень на місяць до 22 тисяч. Отож:
а) зарплати в Україні таки зростають у рази, що б там не казали в опозиції
б) гройсман зможе заплатити комунальні платежі згідно встановленого ним тарифу і не втратить житло згідно встановленого його партією закону
в) зарплата президента складає 140% зарплати премєра, отож гройсман може не боятися, що вальцман накладе (вето) на підвищення премєром своєї зарплати і надалі
г) збереження взятих темпів приросту зарплати дозволить йому до 2020 року повністю відмовитись від хабарів.
Парубій заявив, що рада працює а для дочасних виборів немає підстав, оскільки в Україні встановлено народовладдя. Значить:
а) парубій остаточно освоївся на новій посаді
б) якщо рада так працює – страшно навіть уявити, як вона відпочиватиме
в) парубій вперше визнав свою приналежність до народу, який зараз має владу в Україні, а то багато хто сумнівівся до останнього, не зважаючи на характерний акцент.
На Сахаліні зійшов з рейок поїзд зі снарядами. Отже:
а) японці отримали позачерговий землетрус із переходом у цунамі. Самі винні, що досі не відселились від кацапів подалі.
б) на Сахаліні досі місцями збереглися рейки
с) кацапи знову зекономили на утилізації боєприпасів.
У Харкові буревій позривав дахи. Харківян цим не налякати. У їхнього мера дах зірвало ще в дитинстві, що не заважає йому залишатися загальним улюбленцем аборигенів.
Британський парламент схвалив модернізацію ядерного щита. Дивно – чому було не віддати ядерну зброю Україні під наші гарантії безпеки?! Нам вона зараз потрібніша, ніж британцям. А ми б їм натомість такого меморандума по самі зябра вставили!
Саакашвілі жене «хвилю». Партія Касько – Сакварелідзе (КАСА) нарешті вголос заявила про себе. В програмі є все, чого органічно не сприймають громадяни України: приватизація, вільний продаж земель сільглсппризначення, в тому числі іноземцям. Виборців для них теж з Грузії завезуть?
Завод з виробництва ядерного пального (відомий насамперед тім, що нічого не виробляє не виробляв і не планує виробляти) змінив директора. Цікаво – як влаштуватись на таку роботу? Скільки бажаючих приймало участь у конкурсі? Чи потрапив результат до Книги Гіннеса?
Виробництво цукру в Україні зросте на 40% до 2 мільйонів тон на рік. По мішку на кожного українця! Звісна річ, зїсти ми стільки не зможемо, а от випити… Схоже, не так вже і важливо, який акциз на горілку встановлять вальцман з гройсманом…. Водночас дикун, який очолює асоціацію виробників цукру, висловив стурбованість можливим різким зниженням ціни на цукор, внаслідок чого українці перестануть помирати з голоду.
Лукянівському СІЗО знайдуть інвестора до кінця року. Хто б сумнівівся. Це театри і музеї не можуть знайти інвесторів. Адже нинішні владці розуміють, що решту життя проведуть не в театрі і не в музеї…
Кожен четвертий росіянин хоче емігрувати. При цьому 86% обожнюють путлера. Візьмуть його з собою?
Бандерівці погрожують розігнати «мироходців» кацапської «церкви». Схоже, обидві сторони твердо налаштовані отримати задоволення…
Новини надходять і надходять… По одній – цілком сприйнятні, разом – здатні загнати у меланхолію навіть досвідченого мізантропа…

Вівторок, 30 жовтня 2018 16:35

Новини Задзеркалля 1. Ревю.

Вперше опубліковано 08.09.2015.

Колишнього голову НБУ оголосили в розшук. Після втечі януковича він, завдяки міцним нервам, залишився докрадати недокрадене. Розом з поплічником, відомим банкіром, отримав та вкрав 800 мільйонів гривень кредиту на рефінансування, що їх так щедро роздавав НБУ всім охочим (банкам, а не громадянам, звичайно) аж поки дороздавався до курсу долара 32. Здавалося б, якщо хтось взяв сумнівний кредит, то хтось мав його дати. Однак про це – ні слова. Цікаво, хто ж таки – представник гаранта в парламенті чи одна лупоока відьма? І коли їх оголосять у розшук? Зараз їх можна просто заарештувати, але це не цікаво. «Нова влада» любить долати труднощі…
20 вересня кримські татари розпочнуть блокаду півострова з українського боку. Воно і зрозуміло – з іншого боку за десять хвилин до Колими доблокуєшся. Он російський шкільний учитель отримав виправні роботи за вірш (навіть без матюків). А наш однотуровий так дбав про кримських татар – і харчі їм поставляв від пуза, і електрику. Не заради прибутку (як можна! ) а виключно заради татар, що потерпають під російським ігом. А вони невдячні отаке придумали… А з іншого боку, чого від них і чекати. Страшний народ. Сам сталін їх боявся. Виселив усіх аж за Урал. Хоч і не дешево обійшлося… А тепер кримські кацапи вимагають повернути сталіна. Здавалось би, чи й не проблема – викопайте та привезіть. Аж ні. Самим страшно. Аж раптом оживе, побачивши татар, та й спитає з гобліна – як це вони повернулись?! Отож треба спочатку татар виселити, а тоді вже сталіна вселяти. А вони невдячні, з дому виселятись не бажають. Думають, може з голоду кацапи самі повтікали б – до сталіна поближче (до Москви, звичайно, а не в землю). Але однотуровий не здається – врятую вас, каже, навіть проти вашої волі. Щоб ви теж могли за мене проголосувати, якщо Крим, всупереч моїм старанням, до України колись повернеться…
2 петиції на президентському сайті набрали по 25 тисяч підписів. Знов гаранту біда. Думав, народ вимагатиме перш за все відкриття нових магазинів «Рошен»… Якби ж то… Хочуть, невдячні, право на зброю, щоб захиститись від окупанта самі, раз держава не захищає. Це ж уявити: народ, що на своїх плечах викинув стару владу і стікаючи кровю втягнув «нову» просить у неї тепер дозволу… Здавалося б – має бути навпаки. А ще хочуть скасування мита на імпортні автівки. Не бажають, кляті, платити за старе авто стільки, як європейці за нове платять. Посягнули на святе – головну статтю доходів колишнього завгара (Васадзе, звичайно, а не того, про кого Ви подумали). Обіцяли ж, кажуть, європейський стиль життя. Не можете підняти зарплати до їхнього рівня – опустіть хоча б ціни на автівки. Скоро третя петиція доросте до розгляду. Про призначення Саакашвілі премєром. Дарма, що це не компетенція президента. То як подивитись. Кандидатуру у Раду вносить він. А хто її не підтримає – того самого можуть винести. Такі часи настають. Петиція взагалі то слушна – хто у нас тільки не був премєром – і печеніг, і бурят, і молдаванин, і кацап, і марсіанин (носій унікальної мови) і навіть нинішній, без національності. А от грузина ще не було. Може, в цьому вся справа? От тільки кого наступного ставити будемо – ескімоса, бушмена, папуаса? Ну не українця ж обирати…
Курс долара у біджеті на наступний рік закладений 24.40 . От тільки міністр фінансів про це не знає. Каже -22.40. Не бреше, звичайно ж, що ви. Вона в нас чесна, просто некомпетентна. Або дуже вже захопилась, оформлюючи свій найвищий здобуток на посаді – ясак на користь світового сіонізму (даруйте, хотів сказати – угоду про реструктуризацію боргів), геніальний документ, що перекладе борги банди януковича не на януковича, звичайно, а на наших внуків… Та й ще один клопіт бентежить її душу (чи що там у неї) – громадянство. Каже, що має аж 2 роки,щоб відмовитись від американського.Дарма, що подвійне громадянство заборонене українським законодавством. Ні закону ні суду в цій країні все одно немає. А що – коломойському можна, а їй ні?! Абрамявічус он теж литовське громадянство зберіг. Бо міністр. А їм закон не писаний. Він писаний ними для нас…
Тягнибок викликаний на допит організаторами теракту під Радою. Ні, не так: організатор теракту під Радою Тягнибок викликаний на допит. Ні, знов не так. А як – біс його знає… Перебуваючи у стані душевної кризи лідер «Свободи» досяг саторі і раптом зрозумів, на кого схожий яценюк – на недоробленого берію. Берію не памятаю, не застав. А от на рахунок недоробленого – важко не погодитись. Можливо, перед наступним допитом зрозуміє, на кого схожий Великий Контужений Мер. На майдані на одній трибуні скільки вистояли поруч – мав час придивитись до соратників. Не встиг лише вчасно проаналізувати побачене – не до того тоді було. Отож з нетерпінням чекаємо понеділка. У пана Олега якраз наступний допит буде. Хоч би не останній – бо з нинішнім гарантом він теж поруч на тій сцені стояв. Може, тоді і до нього черга дійде. Хоча ми й самі вже бачимо, на кого він схожий. Та і не важливо це – на кого схожий. Важливо, що не схожий на президента України.
Однотуровий нарешті зрозумів, для кого призначалася друга граната. Та сама, яку «виконавцю теракту» підкинули у міліції. Та для нього ж, звичайно. Цинічний бандерівець мав вкинути її у вікно, за яким, дрижачи підборіддями, ховався гарант, так і не наважившись вийти в зал (щоб не потрапити до лап збоченця з вилами). Але чи то забув, чи то не встиг отримати від Тягнибока повідомлення, у яке вікно кидати, чи гранати пошкодував. Бо чоловяга, кажуть, хазяйновитий – від кинутої гранати кільце зберіг, думав авакову в ніс вставити… А Кривавий пастор, Рятівник Криму і Донбасу, побачив аж 6 гранат! Це ж скільки треба було прийняти на борт… Та й жаба душить: для нинішнього гаранта граната є, а для нього?! А для гройсмана?! А для лідерів «коаліції»?! Менше, ніж шістьма тут не обійдешся…
А той аваков теж нівроку слідчий – одразу і винних у теракті встановив і вирок виніс. Це ж не вбивць Небесної Сотні встановлювати, то справа складна, на неї віки потрібні. Ну, хоча б десятиріччя. Поки винні від старості не вимруть. Міністр у нас хоч і суворий, але справедливий. Отримавши від Тягнибока позов про захист честі і гідності здивувався незнайомим словам,але поміркувавши відчув, що і в нього щось таке мало б бути. Якщо не честь, то хоча б гідність. А може, і обоє разом. І подав зустрічний позов. Міністр внутрішніх справ до опозиційного політика. Хто ж його бідного від наруги страшної порятує, як не печерний суд… Тим більше, на звинувачення він мав повне право, бо ж міністр, як відомо, посада політична. Отож має право давати політичні оцінки. Не собі, боронь Боже. Політичним опонентам. І положення Конституції на нього не поширюються. Бо ж міністр. Все це нам пояснив радник авакова геращенко, палаючи праведним гнівом і грізно потрясаючи щоками. Отож депутат, який вчора у програмі «Свобода Слова» незграбно намагався вибачитись перед Тягнибоком, посилаючись на емоційний стан і східний темперамент міністра – однопартійця, буде суворо покараний. Може і з фракції виключать. Це ж придумати: сказав, що міністр вчинив необдумано. Наче він колись щось обдумано чинив. Де там! Йдеться про Закон Курника: вищесидячий має право безкарного обсирання нижчесидячих. Це сам міністр нам сьогодні пояснив. А якби аваков ще й говорив обдумано?! Страшно подумати, чого б він тоді нагородив… На щастя, говорить він значно швидше, ніж думає. Схоже – це його єдина чеснота. Вимагає от, щоб Тягнибок взяв із собою в суд совість. Він щедрий, може і поділиться…
Лідер тітушок втік з під домашнього арешту. Саме тому патріоти –«вбивці» бузини, «терорист –гранатометчик» сидять у буцегарні. Бо ж доведеться «новій владі» своїх саджати, якщо патріоти повтікають на фронт, Україну захищати. Рік обіцяє «коаліція» скасувати положення КПК про вихід під заставу. Але ж своя сорочка до тіла ближче… Своє майбутнє вони уявляють доволі ясно. Клім Чугункін ось власноруч привіз протокол про визнання Гаагського трибуналу. Все ж краще, ніж Суд Лінча. Вдома сидіти буде комфортніше. А половина «обранців» до буцегарні взагалі не ввійде – там двері завузькі. Та й тітушкам із буцегарні важче тікати буде, аніж з дому. І значно дорожче.
Лідери одеського «Правого Сектору» та «Автомайдану» заарештовані. Це – найкраща відповідь всім «любителям Міхо». Призначений за його поданням начальник УМВС, сяючи новими генеральськими погонами, пояснив – закон один для всіх. Тобто – для всіх нас. Для них – не писаний. Та й справді – сепаратистів садити рука не піднімається. Вони – тварини корисні, як казав колись ідейний натхненник наших владців Шаріков… Он гроші свої, на донбасі віджаті, в українських банках тримають. Піднімають вітчизняну економіку…
Двоє українських військових загинули на фронті. Однотуровий запевняє, що це і є омріяний мир – ворог почав виконувати мінські угоди. Кілька патріотів гинуть щодня. Це і є мир. Гібридний. Буденність нашого життя. Суха статистика. А от від теракту – сморід в телевізорі тиждень не стихає. Троє загиблих. Гарант розлючений. Притягти, покарати, негайно! Звичайно, патріотів, що гинуть на фронті, йому не так шкода, як карателів, що захищають вельможні дупи та б`ють мітингуючих… Та й де той фронт. А тут заледве сам не постраждав (принаймні схоже, що його в цьому вже переконали). Може б його на фронт відвезти, щоб перейнявся через дупу, якщо вже через голову не доходить… Та й з волонтерів провини ніхто не знімає. Влада вже звикла, що саме вони забезпечують військо всім необхідним і дають їй можливість вкрасти виділені на військо кошти. Але ж забезпечують, проклятущі душі, лише патріотів на фронті. От і залишились карателі-охоронці з одним жгутом на всіх.
А владцям не до цього – затамувавши подих слідкують за подіями у Молдові. Не те, щоб про свою долю задумались (в цих колах думати – поганий тон) але нутром щось таке відчувають. Що можемо і гаранту гарантійний термін радикально скоротити, та і решті час друзів у Ростові шукати…
Вже три сторінки назбиралось, а Новини Задзеркалля все надходять і надходять. І найбільше хочеться прокинутись…

Вівторок, 30 жовтня 2018 16:32

Навіщо ми пускаємо газ?

Вперше опубліковано у квітні 2014 року.

Типова задача з арифметики часів планового господарства:
з пункту А в пункт Б і з пункту Б в пункт А назустріч один одному вийшли два поїзди з вугіллям. Питання: Навіщо?!
Це одвічне питання не полишає мене при спробах проаналізувати енергетичну безпеку України та її газовий баланс. 
  Як відомо – це дві речі несумісні. Але і по одній, без спроби суміщення, вони здатні викликати параліч мозку.
  Задача часів ринкової економіки: 
   Українські теплокомуненерго споживають 13 млрд. м3 російського газу щороку. Вартість газу (гуртова) від 265 до 485 доларів США,  ринково-хаотична (тобто залежна виключно від бажання Путлера).  За курсом на початок року – це від 2 до 4 гривень за м3. Зараз, за явно спекулятивним курсом (окрема подяка Нацбанку і герою Майдана, що його очолив) -  від 3 до 4 гривень. 
   Теплоємність 1 м3 газу приблизно дорівнює теплоємності 1.5 кг. низькоякісного кам’яного вугілля (ринкова гуртова вартість на початок року - максимум  80 копійок за 1.5 кг.).Зараз – не більше гривні.
   Питання: навіщо ми пускаємо Путлерівський газ в Україну?!
    У нас що, є зайвих 15- 28 млрд гривень у бюджеті, які ми мріємо подарувати російському фюреру і його армії, щоб вони відняли в нас ще якийсь регіон?
    Ще одна задача часів ринкової економіки (на закріплення матеріалу): Україна щороку видобуває 20млрд. м3 природного газу, з яких 13 млрд. м3 використовується населенням для побутових потреб, решта – розкрадається з метою подальшого «чорного» експорту. Це явище широко відоме у вузьких колах під назвою «президентська рента»( ніхто не знає чому).
    Крім того, Україна щороку закуповує близько 30 млрд. м3 неприродного газу в Росії (неприродного – бо ринкову вартість його наперед визначити неможливо, більш того – вона здатна змінюватись заднім числом). З них 3 - 4 млрд. м3 використовується газотранспортною системою для прокачування російського газу в Європу. 13 млрд. м3 спалюється підприємствами теплокомуненерго (дивись попередню задачу). З решти 13 -14 млрд. м3 принаймні половина використовується в металургії і може бути замінена вугіллям.
    Україна видобуває щорічно близько 80 млн.т. вугілля на рік, за радянських часів видобувала до 240 млн.т. щорічно. Якщо на сьогодні Україна не спроможна видобути додатково 30 млн. т. низькоякісного або 20 млн. т. високоякісного вугілля на рік, його можна купити за ринковою ціною у Польщі та Чехії, або у будь – якій іншій країні, що його видобуває. (Нагадую: газ ми можемо купувати тільки в Путлера.  Купувати інший газ він нам не дозволяє).
Питання: 1. Хто отримував президентську ренту, поки в Україні не було президента ? 
                        (це перший такий випадок в історії держави, тому особливо цікаво…) 
                   2. Хто і що має відкрутити прем’єр-міністру України, щоб позбавитись 
                        енергозалежності від фашистської Росії у час війни з нею ж?
   Цього року Путлер збирається здерти з нас 15 млрд. доларів за газ (за подвійною ціною) та ще отримати приблизно 20 млрд. за газ, що прокачується територією України і Європу (за звичайною ціною).
    Закрутивши газовий вентиль Україна має змогу завдати ворогу прямих збитків більше 35 млрд. доларів на рік!  Після анексії Криму і «передачі» шельфу Газпрому російський монополіст – поза законом. Україна має всі підстави оголосити всіх покупців російського газу скупниками краденого і вимагати припинення поставок. 
    Так можна позбавити ворога ще мінімум 20 млрд. доларів США! Додайте ще втрати на консервацію свердловин. Уявіть: Україна має можливість позбавити ворога значної частини його бюджету, але не робить цього! Шкодуємо європейців? Згадайте, як вони нам допомогли в нашій біді своїми дурними балачками та висловленням стурбованості. Боїмося втратити ринок транзиту газу? Просніться, вже втратили! Євросоюз відмовляється від російського газу. Саме про це свідчить публічний демонтаж Південного потоку, а зовсім не про бажання допомогти Україні. Багаті і ситі європейці просто не хочуть, аби якийсь лисий гном тримав їх за яйця. Воліють заплатити більше, але комусь іншому.
     Але вони збираються позбуватись залежності поступово, роками. За цей час ми можемо втратити державу, і ніхто нас не захистить. В цьому, сподіваюсь, сумнівів вже немає. То чиї інтереси захищає український уряд? 
    Чи можна торгувати з тим, з ким воюєш?! 
Давній анекдот: Палестина, з окопів один в одного стріляють єврей і палестинець. Раптом палестинець перестає стріляти. Єврей одразу питає: що, патрони закінчились? Можу продати недорого!
    Що вдає наш уряд – торгівлю чи війну?
  Готовий безкоштовно, на благо України, попрацювати репетитором  з арифметики для українського уряду.
  Володимир Митус.  Кандидат фізико-математичних наук.

Вперше опубліковано 11.07.2016.

Законодавчий акт гине не так, як жива істота. Зазвичай його розриває зсередини закладеними в ньому непереборними протиріччями. Народ, який згідно тексту є Джерелом Влади, позбавили навіть теоретичного впливу на формування однієї з владних гілок – судової. Позбавили ті самі мерзотники, які гвалтували Конституцію 10 років. Такий от сумний ювілей. Жертва виявилася занадто живучою (окрема подяка за це її батьку, шановному Віктору Шишкіну). От і вирішили добивати.
У свинячому вереску переможців потонули сумні слова «свободівця» Осуховського: олігархи остаточно узурпували судову владу. «Свобода» вчергове порадувала – молодці, хлопці. Не продалися. Пірнули в це лайно, яке ми називаємо радою, і виринули чистими (хоча і не всі, на жаль. Від Бублика залишилась тільки дірка). Отож, недаремно не пустили їх до нинішнього «парламенту». Людина слабка – багатьох можна купити, дуже багатьох – залякати, кожного – вбити. А ідею не купити, не залякати і не вбити… Тому і бояться наші володарі ідеологічних партій, як чорт ладану… Позиція «садонемочі» не зрозуміла: не голосували, але і не критикували саму «реформу». Варіантів тут два: або вся «Садонеміч» це передовий загін олігархії, що має замінити собою збанкрутілі НФ і БПП, або відбувся певний компроміс між «садо» і «мазо». Мало хто знає, що фракція складена з двох партій. «Мазо» на чолі з Соболєвим справляє загалом дуже приємне враження. Про «садо» цього не скажеш, на жаль…
Будь-яке голосування, де злилися в екстазі риги всіх мастей (від БПП до жопоблоху) і путінські наймити підозріле вже за самим цим фактом, адже вони вдають політичну боротьбу, причому не з нами, а між собою, а отже втрачають рейтинг від таких голосувань. Що ж сталося цього разу?
Існує давній принцип (походить з римського права): кожен орган керується тим, хто його призначає. Теоретично, вплив має і той, хто звільняє, але значно менший, бо призначати не може. А от той, хто призначив – може і звільнити. Скасувавши своє рішення про призначення. Отож, раніше судова система була підконтрольна раді. Рада призначала суддів і могла звільнити будь-кого з них. Навіть усіх одночасно, якби це справді був Парламент, складений з Народних Обранців. Для корінного очищення судової системи було достатньо бажання ради. А саме його і не було. Уявіть собі, що до Конституції внесли положення «Верховна рада обирається депутатами Верховної ради попереднього скликання». Уявили? В голові паморочиться? І не даремно. Хоча саме так і функціонує «українська держава» на практиці. Одна Зграя Мерзотників призначає другу Зграю щоб та оголосила про перемогу першої Зграї на виборах. Хочете доказів? Їх є у мене, на жаль…
2012 року всі нинішні владці включаючи і самого свинопотама люто верещали: «вибори сфальшовано, це ми перемогли!». Отримавши владу з рук народу на Майдані вони досі не спромоглися змінити фальсифікаторів у яких до того ж давно завершився термін придатності, більше того – головному фальсифікатору дали орден. Так само, як дрищ свого часу кідалову дав… Воно і не дивно – хороших фальсифікаторів з досвідом роботи знайти важко, навіщо ж кадрами розкидатися. Перша ж Зграя досталася нам у спадок від СССР, тобто була призначена комуністами. От ми досі при їх владі і живемо, незважаючи на формальну заборону КПУ. Однак Народ почав прозрівати, свою роль відіграли офшорний та останній корупційний (коли риги проплачували охрендовського) скандали.
До зміни Конституції у Народу залишався шанс на реальну зміну влади і ліквідацію олігархічного консенсусу. Уявіть собі ситуацію, коли мільйонний натовп приходить до ради і заявляє: ось вам новий склад ЦВК – не ваш, а наш, складений з моральних авторитетів нації (Лукяненко, Хмара, Брюховецький і т.д.). Ось вам новий закон про вибори і постанова про дострокові вибори ради. Приймайте і живіть. Поки що. Результат справжніх виборів здивував би всіх, включаючи і мене. Ми отримали б справжній Парламент, який міг би встановити правосуддя в Україні. Адже суду в нас ніколи не було. Революційна доцільність комуністів змінилася продажем судових рішень. Кожен, хто хоч раз звертався до нашого «суду» підтвердить: ця система не виконує вже навіть функцію муляжу правосуддя. Єдина його функція – не допустити повернення державі вкраденого олігархами майна.
Тепер президент і рада забрали функцію призначення суддів у себе і віддали їх «вищій раді юстиції». Тому самому органу, який за два роки після Другого Майдану не покарав суддів, які розправлялися з майданівцями. Тому самому, який залишився повністю підконтрольним ригам після Першого Майдану. Систему замкнуто. Кожен, хто читав «Сказку о Тройке» Стругацьких, розуміє, про що йдеться… Для решти поясню докладніше.
Тепер судді призначатимуться судовою системою. Кідалови оберуть представників від юридичних вишів, пшонкіни – від прокурорів, медведчуки – від адвокатів, зваричі – від суддів. І всі разом вони призначатимуть та звільнятимуть суддів…
Це – вирок державі, що стала закритою системою. Закрита система недоступна для реформування з середини. Але вона не вічна. Навпаки – легко руйнується потужним зовнішнім впливом. Навіщо це зроблено? Наші олігархи не дурні, на відміну від путіна, який замкнув свою систему, сподіваючись правити вічно. Вони чудово розуміють, що втратять владу. Народ дозрів до незалежності і формування власної держави. Їхня задача простіша – унеможливити ЛЕГІТИМНУ зміну влади.
Адже тепер навіть справжній Парламент, складений з Народних Обранців, не зможе реформувати судову владу у легітимний спосіб. Навіть зібравши 300 голосів за зміни конституції Народні Обранці муситимуть узгодити зміни з дуже специфічним судом: конституційним по формі і проституційним за змістом. Тим самим, який дозволив кучму балотуватися на третій термін, назвавши другий першим і допоміг бандюковичу узурпувати владу. Суд той же самий. Судді – теж. Жоден з них не покараний за явні і очевидні всьому народу злочини. Окрім чи не єдиного порядного судді Шишкіна, звільненого достроково. Щоб не відсвічував. Судді мають у цьому суді «контрольний пакет» - третина складу призначається З`їздом суддів. Тим самим, який поновив на посадах судей, які допомогли януковичу узурпувати владу і були за це відсторонені радою від посад. Таким чином, замість запровадити виборність суддів, як того вимагала «Свобода», а отже передачу суду під контроль народу, олігархи ввели замкнуту систему, коли злочинці у мантіях кооптуватимуть у свою касту собі подібних.
Олігархи розуміють, що втрачають свою державу. І намагаються наостанок її послабити і політично і економічно і юридично. Слабкій Україні буде важче відбирати у них награбоване. 25 років вони визискували нашу економіку, не вкладаючи ні копійки у підприємства. Адже знали краще нас, що це майно вони вкрали і можуть бути позбавлені його в будь-який момент, як тільки народ прокинеться. Гроші, вкрадені у нас за чверть століття, заховані у офшорах. Зараз на офшори переводяться права власності на вкрадене майно, щоб потім у закордонному суді доводити: цей завод належить не порошенку, а місцевій офшорній фірмі «ріг і копито». Кажете, фірма належить порошенку? А доведіть! Їм усім зараз потрібно, щоб рішення українського суду (коли він з`явиться) не визнавали у світі. Як забрати у олігарха вкрадене? Довго і нудно судитися з ним у суді тієї держави, куди він втік, і яка зацікавлена в його грошах, а отже і в ньому (чи Ви вірите у незалежність тамтешніх судів?). Або добитися його видачі для суду в Україні. Другий варіант тепер видається нереальним – Захід матиме підстави не визнати наших нових справжніх судів. Вкравши все, що було в наявності, виродки почали торгівлю нашим майбутнім. Про ганебний Ясак яреськи-яценюка я вже писав, та нагадаю: світовий сіонізм списав нам 4 мільярди боргу, а ми (себто гройсмани-вальцмани від нашого імені) зобовязалися 20 років віддавати йому усі плоди нашого розвитку, якщо цей розвиток таки почнеться… Отож матимемо два варіанти майбутнього: тихо конати далі, віддавати все зароблене рабовласникам, або вириватися з цупких обіймів ціною втрати міжнародної легітимності. Державі, знесиленій війною та пограбованій олігархами, потрібні будуть великі зовнішні інвестиції. При нинішній системі кривосуддя ніхто і Україну не інвестуватиме. Хто захоче вкладати сюди свої гроші, які кожен ряжений у рясу судейка може «законно» відібрати їх «ім`ям україни»? Інвестори гострих відчуттів не люблять… Справжні суди, коли вони будуть нарешті створені, Захід тепер визнає нелегітимними. Адже вкрадені у нас гроші зараз працюють на Захід, а він завжди робить те, що йому вигідно. В даному випадку – перешкоджатиме нам повертати вкрадене. Таким чином олігархи сподіваються зберегти зовнішній вплив на Україну навіть після завершення свого панування і втечі. Втеча, до речі, вже розпочалася – їхні родини живуть за кордоном, самі олігархи теж керують нами вахтовим методом, зрідка по черзі приїзджаючи…
Єдина підстава для оптимізму – всі ці дії свідчать, що формування справжньої Української держави уже не за горами. Зараз єдиним фактором, що підтримує збанкрутілу владу, є російська агресія. Але путін слабне, росія неминуче впаде. І не залишиться жодних перепон для народного гніву. От і намагаються владці нас зтравити поміж собою, щоб якщо не утриматись то хоча б виграти час і живими вислизнути… Пропонують нам дискусію: хто кращий українець - вальцман чи гройсман? Хто краще проведе деолігархізацію: пєтя, беня, юля, садовий, ахмет, чи може інший який олігарх?
Але маємо бути свідомі того, що розбудовувати власну державу муситимемо самостійно, без зовнішніх інвестицій, на останні свої копійки… Якщо не спроможемось повернути вкрадене – будь яким способом, не лише правовим. Шлях цей довгий і важкий, але іншого не маємо. Якщо вже вирішили не йти у рабство…

Вівторок, 30 жовтня 2018 16:27

Момент істини наближається.

Вперше опубліковано 13.12.2016.

Навіщо Даля приїздила до нашого преза? Нагадати корупціонерам про шкоду від корупції і необхідність боротьби з нею? Хто хоча б раз подивиться у її сумні бездонні очі – цьому не повірить. Бо там світиться розум.
З чим же вона приїхала і чому саме вона? З останнім простіше – Грібаускайте є єдиним другом України серед керівництва ЄС та його членів. Отож її і вибрали у якості гінця поганих новин. Щоб нашим владцям важче було висловити «європідлоті» своє негативне ставлення до почутих пропозицій.
З першим складніше. Однак подивившись на календар і пригадавши історію наших «дружніх стосунків» можна відсіяти все зайве і спокійно розглянути те, що залишилось.
За історією з безвізом (там всі очікування справдились, ми можемо і надалі спокійно сидіти дома без віз) ми якось забули недороблену нашу асоціацію. З тим же ЄС…
Історія наших стосунків з західним сусідом цілком вкладається в діалог:
-Дай хоч що-небудь!
-Ласкаво просимо, приходьте завтра.
Наслідком такої позиції і була горезвісна «багатовекторність». Мало що приємного можна сказати про наших перших двох презів – хіба те, що ідіотами вони точно не були. Тому обрали стратегію зовнішньої політики, яка дозволяла з одного боку менше віддати московії, а з іншого – хоча б щось отримати від ЄС. Звичайно, саме кацапія сформувала нашу правлячу верству і мародерську модель державного управління. Без такого сусіда наша історія склалася б куди щасливіше. Але це від нас не залежало. Незалежність не можна подарувати – можна тільки вибороти. Ми свою починаємо виборювати лише зараз.
Найгіршим внеском московії у нашу політику є совкова парадигма мислення правлячої верхівки. ЇЇ можна сповна охарактеризувати гаслом «ХТО НЕ З НАМИ – ТОЙ ПРОТИ НАС». Ординське виховання привчило наших владців до думки, що партнера не можна послати подалі – бо він одразу ж на тебе нападе або принаймні «образиться». В московії це дійсно так. Але народ вже зробив свій вибір – нам не туди. А от на заході, до якого ми так прагнемо долучитись – все з точністю до навпаки. Партнери посилають один одного мало не при кожній зустрічі. Потім утираються, облизуються… і зустрічаються знову. З новими пропозиціями. Це і є «реальна політика» так як її розуміють і впроваджують найбагатші держави світу. Найбільш правильно було б назвати її політикою мякого тиску.
Якщо ми прагнемо досягти бодай якогось успіху на заході – маємо проводити щодо них саме таку політику, незалежно від того, подобається це нам чи ні.
Крадчук і кучмо боялися навіть кавкнути в бік заходу. Єдиним прийнятним для них засобом мякого тиску була загроза повернення України у склад орди. Вона була почасти дієвою, оскільки ніколи не проголошувалась. Тобто йшлося не про погрозу, а саме про загрозу. Цілком у дусі західної дипломатії. Зрозумілою їм мовою, у відповідності до їхніх традицій. Кожна спроба відійти від «багатовекторності» призводила до зовнішньополітичного фіаско через зникнення єдиного нашого важеля впливу. Зміна «багатовекторності» на «багатовікторність» мало не коштувало нам державності.
Варто було ющу оголосити курс на захід – нам дружно відмовили в перспективі членства у ЄС і НАТО, в безвізовому режимі, навіть у пятнадцятихвилинній зустрічі з меркеллю для юща. Власне – в усьому, що нас хоч якось цікавило. З приходом бандюковича виникла реальна небезпека повернення України до орди. Захід має непогану розвідку і про кремлівську спецоперацію по приборканню нашого дебільного крадія дізнався одразу після її початку. Саме тому Україна отримала нечувані перспективи в ЄС, про які ющ і мріяти не смів, саме при бандюковичі. Настав час вішати перед віслюком морквинку…
Нинішні владці роблять ту ж саму помилку, що і Ющ – ходять з простягнутою рукою і намагаються щось випросити у ЄС апелюючи до совісті, якої немає, всупереч жадібності, яка є…
Тому і результат не вражає. Адже єдиний засіб тиску, який ми використовували, відіграно – до орди ми вже не повернемось. За жодних обставин. Отож, треба застосовувати до «партнерів» нові засоби тиску. Якщо, звичайно, хочемо досягти хоча б якогось позитивного результату.
Реальних засобів тиску на сьогодні маємо три.
1. Відключити ЄС газ. Не тому, боронь Боже, що хочемо покарати ЄС за підлість – там цього не зрозуміють. А тому, що у нас війна і ми маємо вводити дієві санкції проти агресора, якщо вже ЄС не хоче їх вводити. Перспектива зупинки промисловості і багатомільярдних втрат змусила б ЄС до негайних переговорів і великих поступок. Аж до нафтового ембарго, яке поставить орду на коліна за два місяці. Адже цю зиму ЄС без ординського газу не пройде. А наступну – вже зможе. Чому найчесніший у світі стокгольмський суд третій рік розглядає наш позов і винесе рішення лише по закінченні опалювального сезону? Думаєте – збіг? Подібні позови європейських покупців газу до газпрому задовольнялись в середньому за рік. ЄС готується відмовитись від кацапського газу назавжди. Не через агресію проти нас, звичайно. Просто вибрики гномів їх вже дістали. Для ЄС ціна газу не має такого вирішального значення, як для нас, адже вони виробляють продукцію з високою доданою вартістю, частка газу в собівартості якої мізерна. А от надійність поставок для них життєво важлива. Адже великих сховищ у них немає, а не отримавши на 1 євро газу вони не вироблять на 1000 євро продукції. Що ми втратимо? Лише статус «корисного ідіота», даруйте - «надійного транзитера» який нам вже не потрібен. Транзитний статус ми втратимо найближчим часом незалежно від того, скільки дуп вилижемо. Нічого особистого – тільки бізнес. Кожен з наших «західних партнерів», маючи такий важіль, не вагаючись пустив би його в хід. Але наші бариги, жертви совкового виховання – тупо бояться.
2. Денонсація Будапештського меморандуму. Найсильніший хід в нинішніх умовах. Вжити заходів проти нас ЄС побоїться, бо перемога орди для них небезпечніша за ядерну Україну. А ми продемонстрували б одразу, що в односторонньому порядку Україна більше ніколи нічого виконувати не буде. Хочете щось отримати – платіть або йдіть до біса. Так само, як у стосунках між собою. І «європідлота» нас зрозуміє – кожен з них на нашому місці вчинив би так само. Головне – не брати приклад з лисого гнома і не бігати з криком «іспєпєлю!». Якраз навпаки – ми нікому не погрожуємо, денонсували облудну угоду «з принципу», ядерну бомбу не створюємо (принаймні – поки що) і взагалі – боремось за мир в усьому світі. Нічого іншого нам і на думку не спадало!
3. Роздати зброю всім військовозобов’язаним. Я до сьогодні не знаю, чи варто дозволяти короткоствол. Але довгоствол (АК, СВД, КС) в руках 8 мільйонів громадян дозволить їм захистити державу і родину. Державу – якщо влада таки зрадить. Родину – якщо поліцейський розвідник (даруйте – хотів сказати «озброєний злодій») у хату залізе. Ну а нашим «партнерам» продемонструє, що миру на ординських умовах не буде. Або допоможіть задавити орду економічно, або готуйтесь до повномасштабної війни біля власних кордонів. Як думаєте – що вони оберуть?
Інших важелів впливу на сьогодні не бачу. Може хто підкаже?
Відновлення візового режиму – не допоможе. Необхідність брати візи (навіть якщо ввести процедуру, за якою кожен бажаючий отримати візу, рахуючи і канцлерів, має тричі прийти особисто до нашого посольства і вистояти там денну чергу). Адже візи – лише половина справи. Щоб вони перетворилися на засіб тиску не вистачає «дрібнички» - необхідності для сильних світу цього регулярно відвідувати Україну. Дійсно, чим ми можемо їх зараз зацікавити: війною? досвідом корупції? От коли для них зявиться нагальна необхідність до нас їздити – тоді і отримаємо реальний безвізовий режим. Якщо, ясна річ, не зберігатимемо безвіз для них в односторонньому порядку, а навпаки, повідомимо: «кращі проктологи України з нетерпінням чекають Вас на кордоні». А зараз якщо і дадуть нам безвіз, то виключно кастрований, з перспективою скасування у будь-який момент. Щоб мати на нашу «владу» додатковий засіб «мякого тиску». Отож, повертати візи для ЄС потрібно (гроші за них нашому злиденному бюджету зайвими не будуть) але засобом тиску на сьогодні вони не стануть.
Стосовно Далі – з огляду на вищевказане, привезла вона нам нехитру пропозицію – перепідписати Угоду про асоціацію з нідерландськими застереженнями. А навзаєм ЄС продовжить санкції проти орди. Адже більше вони нам реально нічого не дали, отже і шантажувати нас більш нічим.
Стосовно нідерландських вимог, якщо хто забув:
1. Україна не отримає перспективи членства в ЄС
2. ЄС зобов’язується не надавати жодної економічної чи військової допомоги Україні
3. Українці за жодних обставин не отримають права на роботу в ЄС
Дивно, що до списку не включили ще одну вимогу:
«Реалізація української продукції на ринку ЄС категорично заборонена». Може, просто забули. Пізніше включать. Якщо ми на ці вимоги погодимось…

Вівторок, 30 жовтня 2018 16:25

Страшний сон.

Крізь сон почув радіотрансляцію:  «Прокуратура затримала організатора проросійського заколоту в Україні на гроші олігарха курвченка!»

Підхоплююсь і в пориві ентузіазму кидаюсь до інтернету. Занадто вже часто звинувачують мене у зрадофільстві. Неначе це я винен в тому, що навколо відбувається… Нарешті, думаю, напишу щось яскраве про наші перемоги! Поки вантажиться комп’ютер – гарячково намагаюсь вгадати: ну хто ж це?! Медведчук чи мураєв? Путлерівський кум, що приставлений кремлем зривати обмін полоненими і щотижня літає до москви чартером за грошима і вказівками, чи мерзотник, що на власному каналі називає Майдан заколотом? Мураєв чи Медведчук?! Так хочеться, щоб обидва… Ну гаразд: один – теж непогано. Для початку…

Читаю: Саакашвілі. Хочеться прокинутись ще раз. Перша думка: перевірити календар. Ні, сьогодні не 1 квітня…  Починає закипати мозок. Особистий ворог путіна, що маючи мізерні, порівняно з нашими, ресурси, зупинив наступ кацапів на Грузію і не підписав ганебні пропозиції сракозі  про «незалежність» Абхазії і Південної Осетії. Російський шпигун… Чомусь одразу згадується 1937, знайомий лише з книжок, коли людей звинувачували навіть у шпигунстві на користь Ефіопії. Бо результат був відомий наперед, подробиці нікого не цікавили. В уяві виринає югік луценко. Я так давно живу на цьому світі, що пам’ятаю його ще людиною… Разом за Україну без кучми боролися…  Але ж у нашій прокуратурі, що б там про неї не казали, працюють справжні фахівці: якщо за тебе взялися, а ти не маєш, чим відкупитися – сядеш обов’язково, незалежно від того, винний чи ні…  Зараз, думаю, прийдуть досвідчені колеги з профільною освітою, піднесуть шефу огірка і контрольних 50 грамів, і ситуація «розрулиться».  Тим часом читаю, що Михаїла вже вивели з будинку і намагаються вивезти в невідомому напрямку. Згадую, як напередодні  генпгокугог талановито зірвав роботу НАБУ і розумію, що не «розрулиться».  Бодун, якщо він дійсно великий, з успіхом замінить будь-що, навіть юридичну освіту…  Тож хутенько вдягаюся і мерщій на Костьольну, підтримати. В сутичці участі не приймаю – охочих стільки, що й близько не підійти. Після визволення Михаїл виголошує коротку промову зі сходів костелу, якої однак не чую, хоча стою кроків за п'ятнадцять від нього.  Разом з усіма проводжаю Михаїла до Ради, віддаю йому пляшку води, завбачливо прихоплену з дому.  Провести чотири години у тісному бусику, де повітря отруєне СБУшниками – тут кожен пити захоче. Михаїл п’є, не боїться,   що отрую…

На площі перед Радою стою у другому ряду, кілька разів  ловлю погляд Михаїла зі сцени. Це погляд фанатика… Чомусь згадується погляд Че Гевари. З портрету, звичайно – особисто його не зустрічав.

В жодному разі не зараховую себе до прихильників Саакашвілі – я аж ніяк не ліберал. Справа сьогодні не в ньому. Йдеться про те, залишимось ми вільними людьми чи дамо вдягнути на себе хомут. Марно загинула Небесна Сотня чи ні? Герої на фронті виборюють волю для нас чи годівницю для наших «братів - Офшоровичів»? Житимемо ми у вільній, прекрасній країні, чи у кривавій тюрмі на зразок кацапстану?

На штабному наметі бачу напис: потрібні волонтери. Не піду. Просто тому, що це неможливо. Із місяць тому Саакашвілі звільнив прес-секретаря - за те, що вона назвала вальцмана вальцманом.  За розпалювання міжнаціональної ворожнечі – не більше, не менше. Бідне дівча не встигло навіть зрозуміти, що сталось, як вилетіло попереду свого крику. А я взагалі не знаю, як, скажімо, політкоректно назвати гройсмана…  А я виходжу на акції протесту зокрема і для того, щоб залишити за собою право вголос називати злодія злодієм а вальцмана – вальцманом. Не за Михаїла, не за когось іншого – лише за себе. Ну, і за тих хто вже не зможе вийти… Щоб вони, дивлячись на нас згори, не соромились за нас і не відвертались…

Чи брав Михаїл гроші у олігархів? Не знаю і не цікавлюсь! Чужі гроші рахувати не люблю. Без мене вдосталь охочих. Я – брав би. Якби давали - без зобов’язань. Бо якщо із зобов’язаннями – то вже не брати гроші, а продаватись. Не будемо плутатись у термінах! Впевнений, що Михаїл НЕ ПРОДАВСЯ. Якби хотів – мав нагод вдосталь. Наприклад – частину батьківщини міг би путлеру продати.  Дорого. Зараз ніхто йому стільки не дасть…

Насправді все просто: у неділю нас зібралося на мітинг за імпічмент тисяч 25-30. Сам там був, тож знаю, що кажу. Саакашвілі, щоправда, каже про 50 тисяч, та в нього просто від хвилювання в очах двоїлося, будемо до нього поблажливі. Як би там не було, з часів маршу націоналістів, який завершився врученням відомого маніфесту, таких масових акцій Київ не бачив. От у вальцмана очко й заграло. На догоду йому Кумпропурор зліпив швиденько справу, з того, що було під рукою, ну, самі розумієте… І у вівторок спробували Саакашвілі викрасти. Саме так і не інакше. Стаття, за якою висунули звинувачення, таких слідчих дій не передбачає. Читайте Карно – Процесуальний кодекс України. Цікава книга, і корисна. Бо коли за вами прийдуть – читати буде вже пізно. А прийдуть обов’язково, якщо ми програємо зараз.  Ви втомилися від революцій? То пам’ятайте: волі гідний лише той, хто щохвилини готовий за неї битись! Це не я сказав, в Байда. Той, що Дмитро Вишневецький. У цій справі великий був авторитет, знав, що каже…  Я тиха і мирна людина, поціновувач затишку і комфорту, ще й зовсім не агресивний на додачу. Скажімо, майбутня доля вальцмана у мене не викликає ніяких емоцій, крім смутку. Адже він теж міг би стати людиною. Якби хотів і старався. Але мушу підводитись і йти до своїх. Не у тому сенсі, що вони родичі чи друзі, а в тому, що Не Раби.  З ним якось легше.  Тож хто відчуває себе Вільною Людиною – приходьте. Там холодно, мокро, часом страшно. Але все одно легше, ніж удома. А хто не має гідності, чи витратив усю без залишку під час однойменної революції – сидіть смиренно по хатах і чекайте дзвінка у двері. Якщо ми програємо... Заспокоюйте себе думкою, що Саакашвілі вам не подобається і не вартий вашого часу. Поодинці нас легше видушити…

Вівторок, 30 жовтня 2018 16:22

Лубочна політика.

Вперше опубліковано 07.12.2016.

Вчора з непідробним жахом прочитав інтерв’ю пана Лубківського.
Стосовно того, який яйценюх геній, як він відстоює інтереси України у світі, залишаючись провідним українським політиком, і яку трагічну помилку здійснив през з його відставкою – принаймні по-людськи зрозуміло. Чиїм радником працює, того і хвалить.
Нажахало повідомлення нам, сірим та убогим, що меркель – наш друг і союзник.
Давайте разом перерахуємо її добрі справи та допомогу Україні.
2005 – не знайшла навіть 5 хвилин, щоб зустрітися з ющем, який прибув до німеччини і був відфутболений до німецького президента, який виконує функції англійської королеви, але не має її авторитету. Публічне приниження України.
2008 – перешкодила надання Україні та Грузії ПДЧ в НАТО, що привело до російсько – Грузинської та російсько – Української воєн.
2010 – організувала будівництво Північного потоку. З 2012 року він обходиться Україні приблизно у 800 млн. євро збитків щорічно.
2014 – сприяла підписанню мінських угод, згідно яких війна в Україні – це АТО, а росія – це миротворець. Всіляко перешкоджала всім спробам третіх сторін надати Україні зброю для захисту.
2015 – грубим тиском на нашого преза домоглась розгляду в раді законопроекту про вибори на окупованих територіях донбасу, що призвело до кривавих подій під радою 31 серпня.
2016 – протисла рішення про передачу газпрому резервних потужностей газогону OPAL, що грубо порушує Угоду про асоціацію між Україною та ЄС і Енергетичну хартію (Третій енергопакет) і починаючи з наступного року обійдеться Україні у 400 млн. євро щорічно.
2016 – зірвала надання Україні та Грузії безвізового режиму, чим остаточно поховала репутацію ЄС.
Але з нею все зрозуміло - це кадровий агент КГБ ще з радянських часів. Мова не про неї, а про Лубківського.
Ця дивна істота ще недавно займала посаду першого заступника міністра закордонних справ, отож ніяк не може не знати того, що вказано вище. Навпаки – має знати ще багато чого, про що я можу лише здогадуватись.
Отож виникає до нього аж два закономірних питання:
1. Це ж якою треба бути меркеллю, щоб після всього цього зватим її нашим другом і союзником.
2. Скільки років нам доведеться чекати перших українських дипломатичних успіхів при такій якості вітчизняних дипломатів? Може, до МЗС нам теж якихсь ескімосів набрати?

Go to top